Як кропивничанам залишитися з пенсією після пенсійної реформи - інтерв'ю

Інтерв'ю

Як залишитися з пенсією після
пенсійної реформи

Два роки тому держава Україна зізналася в тому, що не в змозі забезпечити своїх пенсіонерів. Щоб спробувати якось закрити 170-мільярдну дірку в Пенсійному фонді, влада оголосила про проведення пенсійної реформи.
Про неї багато говорили, пояснювали, коментували, проте, як часто в нас буває, на рівні розмов все і залишилося. Зараз нова влада зайшла на черговий реформаторський виток, проте більшість українців так і не розуміють, як бути далі.

У 2003 році депутати ухвалили закони «Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення», згідно з якими в країні
повинна працювати трирівнева пенсійна система. Тобто солідарна, обов'язкова
накопичувальна та система добровільного недержавного пенсійного забезпечення.
Наступні 16 років з трьох рівнів працювали два: перший і третій.
У вересні цього року українська неурядова компанія маркетингових та соціальних
досліджень Research & Branding Group провела дослідження і виявила вражаючий
факт: лише 7% наших громадян розраховують, що зможуть жити на
державну пенсію і тільки 8% опитуваних відповіли, що їм достатньо тієї пенсії
або соціальних виплат, які є сьогодні.

Звісно, можна прожити і на сьогоднішню пенсію, якщо ти, наприклад, суддя. Торік
середній розмір виплат цій категорії громадян становив 25,4 тисячі гривень, а з
липня цього року – 45,3 тисячі гривень. Суддей на пенсії в країні 3 тисячі 315 осіб.
На відміну від них 8,5 мільйонів українців отримують пенсію за віком - у середньому
3 тисячі і 9 гривень. Більше мільйона - пенсію по інвалідності, тобто 2,4 тисячі
гривень. Соціальна пенсія взагалі складає 1,5 тисячі.

Не менше вражають цифри темпів скорочення чисельності пенсіонерів. За даними
Пенсійного фонду, у 2015 році пенсію отримували 12 147 200 людей, а на 1 квітня 2019
року - 11 389 900 українців. Тобто за чотири роки померло 750 тисяч людей. Це як три
Кропивницьких або усе населення Львова.

Наразі за даними, що є у відкритому доступі, Кіровоградщина входить до четвірки
областей з найменшою кількістю пенсіонерів. Їх в нас 277 599. Ще менше лише у
Закарпатській, Волинській та Чернівецькій областях.
А тепер повернемося до нової влади та її рішень. З жовтня, щоб вийти на заслужений
відпочинок, треба офіційно відпрацювати 26 років. Якщо такого стажу немає,
людина зможе розраховувати лише на мінімальну пенсію. Ті ж хто офіційно не
працює - на 400-500 гривень допомоги.
І ще трохи цифр. Найбільша середня тривалість життя українських жінок два роки
тому становила 76,7 роки. Чоловіки в середньому доживали до 67-ми. На повну
пенсію за віком чоловік, якщо не має 26 років стажу, може розраховувати в 63-65
років. Жінка - у 61 рік. Тобто жінка в середньому проживе на пенсії ще 16 років, а
чоловік при нашій тривалості життя 2-4 роки.

Виникає купа питань. Наприклад, риторичне: чи слід взагалі розраховувати на
пенсію, якщо до неї можна й не дожити? На більш правильне: чи можна повернути
ситуацію на свою користь, відповідь допоможе знайти фахівець із фінансового планування Ангеліна Несен.

- Ангеліно, за даними Research & Branding Group, біля 40% українців від 18 і до 60+ не знають, що робити з пенсією.

- По-перше, слід визнати, що держава при тій системі, яка є сьогодні, не дає і не дасть у майбутньому гідного пенсійного забезпечення. До того ж, за прогнозами фахівців, працююча молодь по досягненню відповідного віку взагалі може не отримати пенсійного забезпечення. Чому? Наприклад, через співвідношення кількості непрацездатних осіб, які отримують пенсійне забезпечення, кількості працюючих, з соціальних внесків яких здійснюється виплата пенсій. Через значну інфляцію гривні. Через те, що більшість людей отримує офіційно мінімальну зарплату, з якої, відповідно, здійснюються мінімальні відрахування.

Згідно з генеральною конвенцією Міжнародної організації праці про мінімальні норми
соціального забезпечення, співвідношення між пенсією і заробітною платою має
становити приблизно 40%. Наприклад, якщо ваша заробітна плата перед виходом на пенсію була 10 тисяч гривень, пенсія має бути чотири тисячі. В європейських країнах люди отримують 50-60% від втраченого заробітку. В Україні, яка ратифікувала конвенцію лише через 64 роки після її прийняття, норма – 30%. Тобто держава не дотягує до міжнародного стандарту. А на практиці ситуація ще гірша, адже більшість українців мають пенсію нижчу від середнього показника у 2500-2800 гривень.

- Держава щось зробила, аби покращити ситуацію?

- Держава наразі збільшила страховий стаж, і він щороку поступово зростає. Колись він мав становити 20 років для жінок і 25 – для чоловіків. Зараз цю планку підняли, і рости вона буде до 30 років для жінок і 35 – для чоловіків.

Нагадаю, що з існуючих трьох рівнів пенсійної системи в нас в основному працює
солідарний і трохи третій рівень – добровільно накопичувальний, коли людина сама відкладає гроші на старість в той фонд, який вважає оптимальним і надійним.
Пенсійна реформа, яку знову запроваджують в Україні, передбачає, що з кожного працюючого українця будуть відраховувати два відсотки із заробітної плати на його індивідуальний накопичувальний рахунок. А потім ця цифра збільшуватиметься щороку до 7%. В уряді розглядають і варіант, коли ці два відсотка платитиме роботодавець. Така система працює в Ісландії, Португалії, Болгарії, Румунії, Ізраїлі.

Зараз в Україні функціонує 64 недержавних пенсійних фонди. Експерти радять
користувачам при виборі фонда звертати увагу на декілька моментів. Наприклад, висока прибутковість НПФ не гарантує його надійність, тому варто поцікавитись компанією, яка керує активами. Адже якщо вона дотримується агресивної і ризикованої стратегії, гроші знаходяться під загрозою.

- А як ще у провідних країнах світу забезпечують свою безбідну старість?

- Користуються послугами компаній зі страхування життя. В Європі ви і на роботу не влаштуєтесь, якщо у вас не буде страхового полісу. Приблизно 90% європейців використовують накопичувальне страхування життя. А в Японії фактично 99% - тобто майже кожна доросла людина. На сім`ю доводиться від 2-3 до 10-15 полісів.

- Вражає. Тоді давайте розберемося, чому варто звернути увагу на накопичувальний страховий поліс. Перше, що хвилює людей - це надійність.

– За більш ніж 300-річну історію існування компаній страхування
життя ви не знайдете інформації про їхнє банкрутство. Чому так? По-перше, на
відміну від банків, страхова компанія тільки керує коштами клієнтів, ці кошти
не є її власністю. Вони не можуть використовуватися страховиком для погашення
будь-яких зобов'язань, крім тих, які відповідають прийнятим зобов'язанням за
договорами страхування життя.

По-друге, відповідно до міжнародного права, розмір статутного капіталу компанії,
яка займається страхуванням життя, має становити в еквіваленті не менше 1,5
мільйона євро. За таких умов вона може відповідати перед вкладниками своїми, а
не позиченими грошима.

По-третє, страховим компаніям забороняється використовувати для формування статутного капіталу основні засоби, нематеріальні активи, векселі, кредитні гроші. Статутний капітал формується виключно в грошовій формі. Дозволяються лише цінні папери, що випускаються державою, але не більше 25% від загального розміру статутного капіталу.

І обов'язково компанія повинна мати договори з компаніями-перестрахувальниками.

- Держава зі свого боку дає якісь гарантії?

- Гарантію отримання накопичених коштів в Україні дають відразу три сторони: держава,
страхова компанія і компанія-перестрахувальник. Держава контролює пропорційний
розподіл фінансових коштів по різних інвестиційних інструментах, а також діяльність
страхових компаній. Страхова компанія займається розміщенням коштів клієнтів, і
безпосередньо зацікавлена в максимальному інвестиційному доході за полісом клієнта.

- Чому?

- Тому що 85% прибутку з цих коштів розподіляються між клієнтами, а 15 - страхова компанія залишає собі. Компанія-перестрахувальник в свою чергу перестраховує ризики кожного клієнта і гарантує 100 відсотків виплати по ризиковій частині страхового поліса.

- Відкладати кошти правильно, але цього замало. Загальна сума має
збільшуватися, інакше її знищить інфляція…

- Тому для полісів накопичувального страхування життя існує так званий гарантований дохід, тобто дохід, який гарантовано отримає власник поліса, незважаючи на ситуацію на фінансовому ринку. В Україні такий дохід гарантований на рівні 4% річних. Крім того, людина отримує додатковий інвестиційний дохід. Це ті відсотки, які компанія щорічно нараховує від прибутку. За останні п'ять років це в середньому 19-20% відсотків річних.

Є ще один приємний момент у вигляді податкової пільги. Всім, у кого є поліс і хто працює офіційно, держава повертає 18% від суми внесених за страховим полісом коштів за підсумками звітного року, а за дитячий поліс 9%.

- Нашим людям більш звично класти гроші на банківський депозит.

- Звісно. Але страховий поліс на сьогоднішній день складає гідну конкуренцію
банківським депозитам. Причому як по прибутковості, так і по надійності. Події
2008-2009 років показали, що невисокий ризик і низька прибутковість вже не є
головними відмінними характеристиками банківської сфери. Ризик неповернення
банківського депозиту був і залишається значно вищим за його прибутковість. За
останні два роки в Україні закрилися 87 банків. Проблеми втрати вкладених коштів у страхового поліса просто немає.

З іншого боку, відповідно до Закону України «Про страхування», акумульовані за
допомогою накопичувального страхового поліса фінансові кошти не можуть бути
вилучені або конфісковані у власника поліса. А ще поліс не ділиться при
розлученні.

- Чи контролює держава діяльність страхових компаній?

- Цим займається спеціальний орган - Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України. Вона видає ліцензії, контролює щомісячну звітність, проводить атестацію топ-менеджменту компаній і здійснює контроль за законністю розміщення страховими компаніями фінансових коштів їх клієнтів в різні інвестиційні інструменти.

- Страховий поліс допомагає накопичити на гідне життя після припинення активної трудової діяльності. Чи можна його використати для інших цілей?

- Звісно. Людина сама вирішує, яких фінансових цілей вона хоче досягти за допомогою поліса. Наприклад, зібрати гроші на весілля, на житло, на якусь іншу покупку. Можна оформити страховий поліс на дитину і накопичити гроші на престижне навчання.

Зверну увагу ще на один важливий момент - захист здоров'я. З кожною людиною можуть статися непередбачені події, коли вона може втратити здоров'я, а її працездатність і, відповідно, доходи знизитися. Натомість зростуть витрати на лікування. У разі непередбачених обставин в житті власника страхового поліса - хвороби або нещасного випадку - страхова компанія з першого дня бере на себе турботу про клієнта. Ситуації можуть бути різними – від отримання легкої травми до таких серйозних захворювань як інсульт, інфаркт, рак, ниркова недостатність, параліч тощо.

В таких випадках лайфова страхова компанія бере на себе всі витрати по оплаті платежів по полісу до кінця терміну його дії. А ще виплатить додаткову фінансову компенсацію на відновлення здоров'я.

- Що ще гарантує компанія?

- Повернення вкладених коштів та захист родини. У кожен накопичувальний
страховий поліс внесений вигодонабувач - особа, яка отримає накопичені кошти з
інвестиційним доходом. Клієнт, крім себе, вносить в договір імена тих, хто отримає кошти у випадку його передчасної смерті. І може при бажанні їх змінювати.

Таким чином поліс створює своєрідну захисну парасольку для сім'ї в разі втрати
годувальника. Родина отримає гарантовані виплати, які в кілька разів перевищують розмір страхових внесків. Вони дозволять в фінансовому плані легше пережити втрату і гідно прожити деякий час. Смерть - це завжди трагедія. Але якщо уявити раптову смерть людини, яка фінансово забезпечувала сім'ю? До горя додасться ще й бідність.

У разі смерті клієнта його спадкоємці при пред'явленні довідки про смерть протягом 14 днів отримають 100 відсотків страхової суми плюс додатковий інвестиційний дохід на цю дату.

- Скільки лайфових страхових компаній наразі працює в Україні і на що потрібно звернути увагу при виборі однієї з них?

– В країні працюють чотири відомі європейські лайфові страхові компанії. Аби зробити усвідомлений вибір, варто звернути увагу на наступне. Скільки компанія працює на ринку, чи є в неї досвід роботи в кризових умовах чи під час воєн. В яких саме країнах вона присутня та чи має можливість диверсифікувати ризики, зробити у разі необхіності вливання грошей. Як оцінюють роботу страхувальника відомі міжнародні рейтингові агенції, який в нього розмір капіталу, наскільки фактичні показники перевищують мінімальні вимоги, яка структура власності і, відповідно, хто приймає стратегічні рішення. Критеріїв дуже багато. Вибирати слід уважно.

Лариса Гуріна, спеціально для медіапорталу DOZOR