×
 
 
Як змінюватимуть якість освіти на Кіровоградщині
Відповідальні батьки докладають немало зусиль, аби їхні діти отримали якісну освіту. При цьому, за даними львівської соціологічної агенції «Фама», лише 12% респондентів позитивно оцінили якість освітніх послуг у державній школі, де зараз навчається їхня дитина. Ідеологи освітньої реформи, яка нині проводиться в Україні, запевняють, що держава робитиме особливий акцент саме на якості освіти, для чого і сторили Державну службу якості освіти (ДСЯО). Не так давно територіальний орган цієї служби з'явився і в нашому регіоні. Медіапортал DOZOR поспілкувався про Нову українську школу, якість освіти та завдання нового управління з його очільницею Лілією Синчук.
 
Перше, на чому ми зупинились, - на питанні, що ж таке якість освіти. Закон України «Про освіту» каже, що це відповідність результатів навчання певним вимогам та критеріям.

Лілія Синчук зазначає, що якість освітнього процесу в науковому середовищі розглядають з точки зору відповідності суспільному ідеалу освіченості людини, рівня організації навчання і виховання та результатів навчання.

Якість освітньої діяльності – це саме формат навчального процесу, в той час як якість освіти - це відповідність результатів цього процесу встановленим освітнім стандартам. Добре, коли б розуміння якості освіти було у всіх однаково: у дітей, батьків, учителів, директорів.

"Наше управління намагатиметься надавати суспільству повну достовірну інформацію про те, як забезпечується освітній процес, а з іншого — допомогти кожній школі сформувати якісне освітнє середовище".

Головне, на що націлена Нова українська школа, - на принципову зміну підходів до навчання, наголошує Лілія Синчук. Якість освіти широко обговорюватися в світі почала ще в 60-ті роки минулого століття. Ми ж протягом багатьох років незалежності подовжували навчати в координатах радянської освіти – механічно надати дітям якомога більше інформації та формально оцінювати, щоправда, не за п'яти-, а за 12-бальною системою.

Реформа ж вивела на перший план не знання само по собі, а вміння дитини мислити самостійно. На зміну жорсткій системі оцінювання прийшло орієнтування учнів на власні досягнення та формування життєвих компетентностей. У НУШ з'явилось таке поняття як індивідуальна освітня траєкторія, тобто надання можливості дитині обирати свій шлях.

Інспекція навчальних закладів, яка теж дісталася нам від радянської школи і яка була орієнтована на виявлення порушень у діяльності навчальних закладів, пішла у небуття. То ж які повноваження має нова Держслужба?

Як підкреслила Лілія Синчук, першочергова мета – перетворити систему, в якій домінували контролюючі функції, слідом за яким йшло покарання, на таку, чиїм завданням є допомогти навчальним закладам надавати якісні освітні послуги. Серед повноважень служби - здійснення інституційного аудиту закладів освіти.
"Сьогодні перед директорами шкіл стоїть завдання побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти. І саме інституційний аудит передбачає зовнішнє оцінювання діяльності школи. Ми перевірятимемо, аби надати рекомендації по таких напрямках: освітнє середовище, досягнення учнів, педагогічна діяльність, управлінська діяльність керівників закладів. Таке оцінювання практикується у багатьох країнах.

Якщо сказати простіше, аналізуватиметься, наскільки школа комфортна та безпечна для школярів, приміщення світлі і доступні, наскільки вона матеріально-технічно забезпечена, які умови харчування дітей, яка спортивна база, чи є в закладі психологічний супровід учнів, профільне навчання тощо", - розповідає керівник територіального підрозділу держслужби.

"Під контролем управлінських процесів ми розуміємо перевірку ефективності роботи директора школи в плані кадрової політики, стратегії розвитку закладу, наскільки комфортні психологічні та матеріальні умови для учасників освітнього процесу – учнів, вчителів і батьків.

Що ж до педагогічної діяльності викладачів, то тут увага приділятиметься в тому числі тому, щоб вона базувалась на засадах академічної доброчесності, складовими частинами якої є, наприклад, антиплагіат, об'єктивне оцінювання результатів навчання тощо".
Нагадаємо, що в Україні вже кілька років діє ініціатива «Дисергейт». В неї входять вчені різних галузей, які борються з плагіатом у наукових дисертаціях. За їхніми підрахунками, залежно від галузі знань плагіат містять від 5 до 80% дисертацій. Що ж казати за інші освітні ланки.

"Аналіз учнівської діяльності передбачає з'ясування, наскільки комфортно діти себе почувають в школі, чи не є вони жертвами булінгу, чи відомі їм критерії, за якими вчителі оцінюють їхню роботу і так далі", - продовжує Лілія Синчук.
Інституційний аудит замінив атестацію шкіл. Раз на десять років кожна школа області пройде через цю перевірку. Важливо наголосити, що інституційний аудит служба проводитиме лише після того, як школи отримають стандарти і рекомендації щодо внутрішньої системи забезпечення якості освіти, на їх основі кожний заклад розробить власну внутрішню систему та проведе самооцінку власної діяльності. І все це за підтримки служби та її територіальних органів.

Інституційний аудит проводитимуть експертні групи, які складатимуться з педагогів. Адже ніхто за самих вчителів не знає краще «внутрішню кухню» освітнього процесу. За результатами перевірки експертна група зробить висновок та вкаже, на якому з чотирьох рівнів якості освітньої діяльності знаходиться заклад. А також надасть рекомендації. Уся інформація щодо інституційного аудиту буде оприлюднена на сайті ДСЯО.

"Проблема в тому, що усі чекають і бояться перевірок. Тому наше завдання – не карати, а допомогти створити внутрішню систему забезпечення якості освіти. Коли люди побачать це, ми отримаємо довіру учнів, батьків, вчителів", - додає Лілія Синчук.
Зазначимо, що і колектив територіального органу Держслужби якості освіти пані Лілія Синчук підбирала з педагогів-практиків. Вона сама працювала директором школи, знає, чого не вистачає навчальним закладам, з якими проблемами стикаються вчителі і має власний досвід вирішення освітніх завдань.

"Найскладніше вирішити проблему нестачі кадрів. Завдання держави підвищити престиж професії педагога. Ми кардинально відрізняємось, наприклад, від Японії, де вчитель - найповажніша людина. Ситуацію можна покращити, системно змінюючи підходи до надання освітніх послуг. Але і тут неможливо недооцінити роль особистості педагога. Нещодавно я відвідувала 16-ту школу. Там діти захоплюються своїм вчителем, який викладає предмет «Захист Вітчизни». В них горять очі. Його постать і, відповідно, дисципліна впливають на професійну спрямованість дітей, формування нової генерації українських патріотів".

На питання щодо переваг серед систем освіти різних країн, Лілія Синчук відповідає, що необхідно враховувати менталітет та традиції кожної нації, використовуючи іноземний досвід.

ро інновації говорив ще Сухомлинський. Що ж до іноземних освітніх систем, на моє переконання, не варто соромитись використовувати досвід інших. Просто треба адаптувати його до наших реалій та втілювати в життя", - зазначає Лілія Синчук.

Прикладом може слугувати впровадження в Україні STEM-освіти. В державі вже зараз катастрофічно не вистачає інженерів, біологів, математиків, хіміків, фізиків. Впровадження STEM-елементів у навчання у формі інтегрованих уроків, використання програм доповненої реальності, занять з робототехніки та 3D-моделювання допоможуть зацікавити дітей у вивченні природничо-математичних наук.

"Перший рік впровадження Нової української школи, я пам'ятаю, був величезний супротив. А потім, коли зрозуміли, що нічого страшного немає, що реформа дає результат, процес пішов швидше. На мою думку, завжди змінює освітнє середовище небайдужість і творчість вчителя. Але дуже важливо, щоб усі учасники освітнього процесу розуміли його суть і мету".
Згідно з рейтингом областей України за результатами зовнішнього незалежного оцінювання 2019 року, який складає «Освіта.ua», Кіровоградщина зайняла 16 місце. Громадськість була обурена тим фактом, що в області лише одна учениця склала ЗНО на 200 балів і ще три учні - на 199. Тож освітянам є над чим працювати. Держслужба якості освіти має намір допомогти.
Лариса Гуріна, спеціально для медіапорталу DOZOR
Переглядiв: 1150
ОЛЕКСІЙ  КАПРИЦЯ
фотокореспондент: ОЛЕКСІЙ КАПРИЦЯ