×
 
 






Замгендиректора "Дніпро-Кіровоград" про хлорування води, її якість та заміну водогінних мереж
Нещодавно кіровоградцям довелося відчути триденні незручності, пов'язані з гіперхлоруванням води. Звісно, сильно хлоровану воду ми не п'ємо, але вживаємо воду, у яку постійно додають незначну кількість знезаражуючих речовин. З'ясувалося, що на погіршення якості води впливає корозія стінок металевих труб, що відбувається через малу швидкість руху води у трубах. Внаслідок цього на стінках водогонів формується осад та біоплівка. У цьому осаді створюються "райські" умови для розвитку мікроорганізмів - основного джерела забруднення питної води. Про якість питної води, яку споживають кіровоградці , DOZOR спілкувався з заступником генерального директора з технічних питань ОКВП "Дніпро-Кіровоград" Миколою Романюком.
Миколо Олександровичу, чим було викликане травневе гіперхлорування води?
— Це один з основних заходів щодо надання води належної якості. Як відомо, забір води здійснюється з Кременчуцького водосховища у Світловодську, потім вона надходить на очисні споруди, де проходить процес очищення (відстоювання, фільтрування, процес коагуляції та дезінфекція рідким хлором). Далі вода, яка відповідає нормативним вимогам, магістральним трубопроводом надходить до Світловодська, Олександрії, Знам'янки та Кіровограда, а потім міськими мережами потрапляє до споживачів. Але внаслідок так званого вторинного забруднення якість питної води погіршується.

Слід пояснити, що при малій швидкості руху води у трубах відбувається корозія металевих стінок водогону. В наслідок цього на стінках трубопроводів формується осад та біоплівка. Поступово ця біоплівка мінералізується і її частинки відриваються від поверхні трубопроводу. Подібний процес також спостерігається з осадом, який під впливом мінливої швидкості руху води також періодично збурюється. Відірвані частинки осаду, біоплівки, інших домішок та часток окислу металу потрапляють у потік водогінної води, забруднюючи його. Накопичений у трубах осад формує умови для розвитку мікроорганізмів, тобто фактично є джерелом забруднення питної води. Вторинне забруднення особливо часто трапляється у тупикових водогонах, де рух води дуже повільний. Оскільки термін експлуатації наших водопровідних мереж доволі значний, явище вторинного забруднення води має місце. Тому наше підприємство раз на рік перед початком літа проводить гіперхлорування води, аби краще очистити стінки трубопроводів.
 
 
Після випадку в Ізмаїлі, де через забруднення питної води отруїлося близько 400 людей, процес комплексної дезінфекції було відновлено.
Як саме відбувається гіперхлорування?

— Відповідно до нормативних документів, технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, один раз на рік необхідно проводити очищення та дезінфекцію споруд та водопровідних мереж. Спочатку проводять механічне чищення вручну всіх споруд та резервуарів чистої води, а потім проводять дезінфекцію (гіперхлорування). Гіперхлорування водогінної мережі проводять шляхом її заповнення підвищеними дозами хлору з концентрацією 80-120 мг/л. Після цього здійснюється промивка чистою водою. Саме процес гіперхлорування дозволяє вбивати хвороботворні бактерії та віруси, а також запобігає виникненню епідемій серед населення у спекотну пору року.

Деякі водоканали почали відмовлятися від процесу комплексної дезінфекції, але після минулорічного випадку в Ізмаїлі, де через забруднення питної води отруїлося близько 400 людей, цей процес було відновлено з метою профілактики.
— А як впливає на якість води постійне додавання незначної кількості хлору?
— Процес хлорування це не очищення питної води, а спосіб дезінфекції. Згідно з державними санітарними нормами та "Гігієнічними вимогами до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10) у разі знезараження води з допомогою хлору у період благополучної санітарно-епідемічної ситуації вміст залишкового вільного хлору у воді на виході з резервуарів чистої води має бути у межах 0,3-0,5 мг/куб.дм після 30 хвилин контакту хлору з водою, а вміст залишкового зв'язаного хлору - у межах 0,8 - 1,2 мг/куб.дм після 60 хв. контакту хлору з водою. За наявності у воді і вільного, і зв'язаного хлору, дозволяється контролювати один з цих показників.

Ми завжди дотримуємося цих рекомендацій. Якщо ми очистимо воду до необхідної якості й забезпечимо достатньо швидкий рух води по трубопроводах, то жодних шкідливих речовин у воді не буде. У літній період, особливо в тупикових точках, можливе погіршення якості. Такі мережі ми промиваємо, за необхідності додатково хлоруємо.

Працівники нашої лабораторії роблять аналізи якості води по всій мережі. Особливо у тих місцях, звідки надходять скарги. Існує графік відбору проб води, погоджений з держспоживслужбою.
Чи існують альтернативні методи знезараження води, які доцільно запровадити на водогоні?
— Процес хлорування є найбільш вживаним не лише в Україні, а й у світі. У 90% водопровідних господарств світу як знезаражуючі засоби застосовуються хлор або його сполуки. Вони поширені через свою дешевизну, доступність та ефективність. Дезінфекція хлором користується великим попитом і тому, що перехід на озонування або опромінення ультрафіолетовими променями доволі дорого коштує. А головне, такі методи дезінфекції не мають пролонгованої дії. Зокрема, в Кіровограді ми вже перейшли з рідкого хлору на гіпохлорит натрію. Його використання дозволяє зробити дози хлорування точнішими, до того ж цей технологічний процес значно безпечніший.
— Який середній вік прокладених труб і чи потрібно їх замінювати?

— У Кіровограді більшість труб прокладено у 70-ті роки минулого століття, тобто пройшло майже 50 років. Термін їх експлуатації наближається до завершення. А 50% труб вже є зношеними. Ми розробили програму щодо поступової заміни труб, насамперед, у тупикових мережах. Є варіанти, коли люди самі купують нові труби, а ми їх монтуємо. Для заміни труб також беремо кредит Світового банку. З допомогою цього банку ми вже оновили транспортний парк та лабораторне обладнання, яке стежить за процесом очищенням дніпровської води у Світловодську.

Тепер вже підписаний контракт з підрядником та розпочато процедуру збирання дозвільних документів на заміну водогінних мереж. За ці кошти буде замінено близько 30 км труб, уся ж мережа водопостачання об'єднання складає близько 1881 км, з них 845 км в обласному центрі.

 
 
— Які саме труби слід прокладати, для того щоб вони були довговічними?

— Обираючи труби для водопостачання, слід враховувати такі важливі показники, як особливості матеріалу, з якого вони зроблені, номінальний робочий тиск та діаметр цих труб. У Радянському Союзі найчастіше клали металеві труби. Зараз перевага надається поліетиленовим трубам, бо в них не відбуваються корозійні процеси і менше утворюється біоплівка.
 
Нормативні втрати водогону зараз затверджені на рівні 38%. У Європейських же країнах втрати води становлять 10-15 %
Мабуть, втрати водогінної води є значними? Який зараз відсоток втрат?

— Втрати води зменшились. До приєднання водоканалів (до 2012 року) загальні втрати води (в тому числі, на очистку) були більші за 50%. Зараз ми вийшли на 42% загальних втрат. Нам вдалося зменшити надлишковий тиск у мережі і це знизило кількість поривів. 90% поривів, які зараз трапляються, ми усуваємо за одну добу. За кошти Світового банку ми придбали діагностичну лабораторію, обладнання якої допомагає швидко шукати приховані пориви труб або незаконні врізки. І наша абонслужба стала ефективніше виявляти випадки нелегального використання води. Нормативні втрати водогону зараз затверджені на рівні 38%. У Європейських країнах втрати води становлять 10-15 %. Сподіваємося, що до 2030 року наше підприємство вийде на показник 20% втрат.

Які інші заходи щодо поліпшення водопостачання планує запровадити підприємство?

— За кошти Світового банку ми плануємо зробити реконструкцію водопровідних насосних станцій, розрахованих на теперішню зменшену подачу води. Також проводимо тендер на будівництво нових водопровідних очисних споруд у Світловодську. Вже визначений переможець реконструкції каналізаційних насосних станцій в Кіровограді. Ці повністю автоматизовані станції введуть в експлуатацію протягом трьох років. Передбачена модернізація каналізаційних очисних споруд Кіровоградського ВКГ із сучасними методами очистки. Кінцева мета - за рахунок встановлення автоматики уникнути аварійних ситуацій та зменшити енерговитрати. Також маємо одержати екологічний ефект за рахунок кращого очищення питної води та стічних вод. Банк надає кредит на 25 років із середнім відсотком річних відшкодувань 2%. Загалом плануємо позичити близько 44 млн дол. США
Як це може вплинути на розмір тарифу на воду?
— За 5 років ми маємо збудувати ці об'єкти і протягом наступних 20 років будемо повертати позику. Віддавати її доведеться за рахунок збільшення тарифу. Але слід врахувати, що в результаті модернізації буде зменшено енергоспоживання та зекономлена зарплата вивільнених з техпроцесу працівників. Спрогнозувати вплив на збільшення тарифу складно, оскільки ми не можемо спрогнозувати приріст інфляції на наступні кілька років,не говорячи про десятиріччя.

Відомо, що серед депутатів місцевих рад є наміри пропонувати відокремлення міських водоканалів від ОКВП "Дніпро-Кіровоград". Чи буде це сприяти розвитку водоканалів та зменшенню тарифу на воду?

— Об'єднання міських водоканалів дало дуже багато плюсів. Ми маємо єдиний тариф на водопостачання, який дозволяє уникнути значної заборгованості за електроенергію, як було раніше. Єдина система управління зменшує управлінські витрати та дозволяє вчасно виплачувати працівникам зарплату. Для всіх водоканалізаційних господарств існує єдиний техпроцес, що спрощує закупівлю розхідних матеріалів. Об'єднання також дозволяє здійснювати заміну та модернізацію обладнання, планувати заходи на тривалу перспективу. Відокремлені водоканали не зможуть зменшити тариф, бо їм все одно доведеться купувати воду у "Дніпро-Кіровоград". Знову доведеться витрачатися на створення власної ремонтної бази. Якщо таки почнеться процедура відокремлення, то вона буде тривалою. Спочатку за відокремлення мають проголосувати усі міські ради, тільки потім рішення буде затверджувати обласна рада.
Переглядiв: 4430
ВІТАЛІЙ  НІКОЛАЄВСЬКИЙ
журналіст: ВІТАЛІЙ НІКОЛАЄВСЬКИЙ
ОЛЕНА КАРПЕНКО
фотокореспондент: ОЛЕНА КАРПЕНКО