Зі спецслужби - в облраду: Сергій Шульга про рік на посаді і запуск аеропорту

інтерв'ю

Рік тому Кіровоградську обласну раду очолив Сергій Шульга – офіцер, який більше 20 років працював у спецслужбах. До призначення теперішній очільник облради не мав жодного стосунку до політики, а напередодні виборів журналісти навіть не могли знайти його фото, аби проілюструвати свої матеріали. Нині ж колишній працівник контррозвідки вчиться бути публічною персоною та першоджерелом для жителів області. Про те, яким був рік на посаді голови обласної ради – у інтерв'ю медіапорталу DOZOR.

- Сергію Павловичу, коли вас обрали депутатом обласної ради, ви розраховували на те, що очолите її?

- На сто відсотків цього ніхто не міг знати. У нашій фракції є багато гідних людей, які могли очолити облраду, і які мають не менший досвід роботи на керівних посадах. Тому я перед собою такого завдання спочатку не ставив, однак після перемовин з'ясувалося, що мою кандидатуру готові підтримати депутати різних фракцій. Тим більше, можу сказати, що це мій перший політичний досвід, до цього мене знали як офіцера спецслужб.

- Як ви можете коротко описати рік на посаді голови обласної ради?

- Було цікаво. Думаю, що і людям, які працюють зі мною, теж. Я отримав за цей рік багато нових знань, ми сформували новий підхід роботи, як депутатського корпусу, так і апарату обласної ради.

- Ви працювали в службі безпеки протягом тривалого часу. Наскільки і в чому змінилися ваші принципи, підходи до роботи зараз, на новій для вас посаді?

- Це дві різні роботи, стовідсотково їх порівнювати неможливо. Але той досвід, який я отримав, працюючи у спецслужбах, звичайно, мені став в нагоді. У роботі спецслужби я займався попередженням терактів, днями контррозвідці України виповнилося 30 років, свого часу я був заступником управління контррозвідки області. Завдання були іншими. Зараз для мене головними пріоритетами є розвиток громад і Кіровоградщини. Знаю, що працювати зі мною нелегко, бо маніпулювати чи обманути практично неможливо. До того ж, я не вірю словам, лише вчинкам. Тому все аналізую, кожен крок.

- Що встигли і що не встигли зробити протягом року?

Наприкінці року всі підводять підсумки. Можу сказати, що багато чого вдалося реалізувати, але є і нереалізовані проекти. Вдалося призначити керівників комунальних підприємств, завдяки чому, нарешті, відновилася їхня робота. Одним із таких, наприклад, є Регіональний фонд підтримки підприємництва, який надає поворотну фінансову допомогу малому та середньому бізнесу. Такий результат, який показало це підприємство з травня місяця, об'єктивно найбільш успішний в країні. За цей час видали 7 кредитів представникам малого та середнього бізнесу. До цього надавався максимум один на рік і це вважалося мало не героїзмом. Позитивним моментом є стабільна робота обласної ради. Також нам вдалося дати старт проекту «Туристичні магніти області» і відкрити інформаційно-туристичний центр в бібліотеці імені Чижевського. Я вважаю, що повноцінно цей центр запрацює наступного року. Поясню, чому. Ми бачимо, що пандемія не закінчиться, міжнародних туристичних подорожей може бути не так багато і значна частина наших жителів залишаться на Кіровоградщині. Таким чином ми розкриємо туристичний потенціал нашої області на повну.

- Є амбітний проект – створення і розвиток комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Кропивницький»». Але одного бажання мало. У цьому питанні має бути підтримка депутатів Верховної ради, голови ОДА. Також продовжуємо працювати над розробкою стратегії розвитку Кіровоградщини. Це має бути змістовний документ, підготовлений з наукової точки зору. Ми беремо окремі елементи: туризм, аеропорт та інші, які увійдуть як складові до загальної концепції розвитку регіону. Думаю, в 2022 році нам вдасться все об'єднати в єдиний документ, який презентуємо області.

- У нашій області є «вічні» проекти та об'єкти, про відновлення яких весь час згадують, втім справу не вдається доводити до кінця. Одним з таких є відновлення міжнародного аеропорту. Чи вдасться цього разу цей проект реалізувати, і які кроки для цього робить обласна рада?

- У нас вже є проміжна концепція створення та функціонування цього аеропорту. Зараз маємо з Інститутом економіки та прогнозування Національної академії наук України відпрацювати питання підготовки техніко-економічного обґрунтування та попередніх проектних рішень. Створення дорожньої карти плануємо завершити до кінця січня. Далі приступимо до розробки розширеного стратегічного документу. Треба розуміти і зробити прорахунок щодо всього, що має бути тут, крім самого аеропорту. Це вантажний хаб, інвестиційний проект, наприклад він може бути реалізований із поштовим сервісом, який матиме тут свою логістику. Слід максимально використати своє географічне розташування. Використати і те, що у нас є Льотна академія. Науковці все врахують і нададуть пропозиції, на що слід зробити акцент, щоб аеропорт став економічно вигідним. Деякі елементи цього проекту можуть розпочати роботу через півтора –два роки, а взагалі, ймовірно, треба п'ятирічка.

- Під час звітної прес-конференції ви зазначали про створення муніципальної ліги. Розкажіть більш детально про її роботу. І чим вона відрізнятиметься, наприклад, від ради розвитку громад, яку створила Кіровоградська ОДА?

- Для того, щоб зрозуміти, у чому різниця, потрібно, щоб я побував на засіданні ради розвитку громад і розумів, які пріоритети та цілі є у неї. Але щодо створення муніципальної ліги можу сказати, що це один із окремих елементів стратегії розвитку Кіровоградщини. Ми маємо розуміти, що хочемо будувати у тергромадах. Також є ідея створити грантові програми для наших громад. Зараз виділяється багато субвенції, коштів Державного Фонду регіонального розвитку, але всі передбачають співфінансування громадами. Щоб узяти кошти ДФРР, де мінімальний проект – 10 мільйонів, то 10 відсотків має дати громада, тобто мільйон. Але не кожна громада може знайти ці кошти, щоб просто потрапити до переліку об'єктів. Тому ми плануємо співпрацю, щоб, наприклад, громада виділяла 300 тисяч, а 700 – обласна рада. Якщо проект гідний для реалізації і матиме користь для громади, маємо допомагати.

- Як складаються стосунки з депутатським корпусом, вашими заступниками, очільниками громад?

- Дуже показовою є бюджетна сесія, яку вдалося провести лише за 2,5 години. Такого, мабуть, ще не було. Тому я вважаю, що співпраця в обласної ради з усіма є, заступники підтримують усі наші ініціативи, я вважаю, що є повне порозуміння. В окремих і, до речі, анонімних телеграм-каналах ми бачимо спотворену інформацію. Можливо, комусь хочеться, щоб у нас було все погано, але насправді це не так.

- Зазвичай навіть колишні працівники служб безпеки та інших подібних структур досить рідко ведуть відкритий діалог з людьми та обирають публічність. Наразі вас можна назвати публічною людиною. Чи легко це вам дається?

- За тиждень до виборів була програма на одному з телеканалів, де були присутні поважні журналісти, поважні експерти. Коли презентували першу п'ятірку «Слуг народу», то мою фотографію знайти не змогли. Але деякі люди мене знали особисто, втім я був дуже непублічною людиною. Великою проблемою було стати іншим, адже більше 25 років свого життя я був, скажімо, по інший бік, - володів інформацією, але суб'єктом її створення і поширення не був. Втім, вчитися ніколи не пізно, зараз я якраз вчуся бути публічним.

- Розкажіть про вашу родину, як вона вас підтримує?

- Найголовнішим є те, як сприймає мою публічність і роботу моя сім'я. Для мене було дуже важливим, як родина відреагує на те, що я йду в політику. Зараз я вдячний, що ніхто з моїх рідних не сприймає негатив, який почав на мене литися у соцмережах через півроку після призначення на посаду. Хтось вважав, що я буду просто сидіти на своєму місці і не впливатиму на ситуацію в раді. Але коли так не сталося, почали намагатися вплинути з застосуванням не дуже порядних технологій. Для мене головне, щоб моя родина адекватно на це реагувала. Мої діти говорять: «Тату, ми знаємо, хто ти і який ти», тому усі посміялися і забули.

- Який проект, важливий для Кіровоградщини, ви вважаєте найбільшим викликом для себе особисто?

- Звичайно, це старт роботи аеропорту. Якщо цей проект вдасться втілити, то це буде новим диханням для Кропивницького та області в цілому. Ми маємо розуміти, що лише деякі закордонні бізнесмени прибудуть сюди на авто, більшість – захоче прилетіти на приватному літаку. Для нашої області – це можливість вийти на інший рівень. Якщо все вдасться, можна вважати, що заради цього варто було обійняти посаду голови обласної ради.