Асфальт - на діряві труби: Особливості технології чи марнотратство?

Асфальт - на діряві труби:
Особливості технології чи марнотратство?

Кіровоградці звикли до постійних поривів підземних трубопроводів. Аварії на мережах водозабезпечення або теплопостачання трапляються регулярно, не рідше разу на тиждень. Пориви частішають у зимовий період, коли зношені металеві труби не витримують коливання температур від -10 до +5 градусів. Попри те, що міські підземні комунікації давно перетворилися майже на решето, на них щороку стелять свіжий асфальт, марнуючи десятки мільйонів гривень. Логічно було б спочатку замінити старі труби, а вже потім ремонтувати дороги, але роблять з точністю до навпаки. При такому підході ні дороги, ні труби ніколи не стануть якісними.

Надмірно зношені труби не лише в нашому місті - це загальноукраїнська тенденція. За оцінками фахівців, аварійність на трубопроводах України щороку зростає, оскільки труби зношені на 50-70%. Витоки з водопровідних, каналізаційних і теплових мереж завдають значні збитки економіці країни та її екології. Зарубіжний досвід показує, що цю проблему можна вирішити, якщо замість сталевих трубопроводів застосовувати труби з пластмаси.

DOZOR підрахував, що лише за грудень минулого року та січень нинішнього в Кіровограді сталося 9 поривів водопроводів і 8 поривів тепломереж. Загальну суму поривів ділимо на кількість тижнів і виходить, що раз на тиждень трапляється більше двох поривів. Звісно, щоб ліквідувати аварії ремонтникам доводиться нівечити дорожнє покриття. Зрозуміло, що взимку на місце чергового пориву асфальт не кладуть. Відтак до весни для дорожників накопичується вдосталь роботи.

Що заважає замінити водопровідні труби?

Ремонтом та заміною водопровідних труб опікується ОКВП "Дніпро-Кіровоград".

"Більшість труб у Кіровограді прокладено у 70-ті роки минулого століття, тобто пройшло майже 50 років. Термін їх експлуатації наближається до завершення. А 50% труб вже є зношеними. Ми розробили програму щодо поступової заміни труб, насамперед, у тупикових мережах. Іноді люди самі купують нові труби, а ми їх монтуємо. Для швидшої заміни труб беремо кредити Світового банку. Підписаний другий контракт зі Світовим банком і готуються дозвільні документи на заміну водогінних мереж. У Кіровограді буде замінено 30 км труб, а уся мережа водопостачання обласного центру складає 800 км", - каже заступник генерального директора ОКВП "Дніпро-Кіровоград" з технічних питань Микола Романюк.

Він повідомив, що замість теперішніх металевих труб за проектом планують встановлювати більш дешеві пластикові, на яких не утворюються внутрішні нарости. Оскільки споживання води порівняно з радянськими часами значно зменшилось, класти труби великого діаметру вже не потрібно. У менших трубах зростає швидкість води, в результаті буде менше наростів. Термін експлуатації пластикових труб - 50 років, але вони можуть прослужити значно довше.

З огляду на озвучені плани заміни труб виходить, що за кредитні гроші буде замінено лише 3,75% міської водопровідної мережі, а потрібно замінити половину. Брати більші позики для модернізації мереж комунальний водопостачальник не може, оскільки внаслідок цього суттєво зросте тариф на водопостачання.

Оскільки труби сильно зношені, вода з них проникає в землю. До 2012 року (час приєднання водоканалів до ОКВП) загальні втрати води були більші за 50%. Зараз підприємство вийшло на 42% загальних втрат.

"Щоб знизити кількість поривів, було зменшено надлишковий тиск у мережі. До того ж 90% поривів, які зараз трапляються, працівники підприємства усувають за одну добу. Адже за кошти Світового банку була придбана діагностична лабораторія, обладнання якої допомагає швидко шукати приховані пориви труб. Нормативні втрати водогону зараз затверджені на рівні 38%. У Європейських країнах втрати води становлять 10-15 %. Для нас же цілком реально до 2030 року вийти на 20-25% втрат", - стверджує Романюк.

Враховуючи таку досить тривалу перспективу, кількість поривів на водопровідних трубах суттєво зменшиться аж через 12 років.

Тим часом зі зруйнованих трубопроводів вода просочується в землю, в результаті підвищується рівень ґрунтових вод, подекуди виникають провали й осідання ґрунту, що веде до затоплення фундаментів будинків. У підсумку це загрожує обваленням будівель.

"Надмірна волога з підземних вод, яка накопичується в основі дорожнього полотна, призводить до швидшої руйнації дороги. Внаслідок цього може статися просідання основи дороги. Через це верхні шари покриття також тріскаються та просідають. Там, де взимку збирається вода на дорозі, влітку обов'язково станеться якась деформація покриття", - пояснює начальник відділу експлуатації служби автомобільних доріг в Кіровоградській області Олексій Донченко.

Теплові труби мов решето

Кількість аварій свідчить, що труби опалювальних мереж міста зношені не менше, ніж водопровідні. А використання теплопостачальними підприємствами води без спеціальної хімічної підготовки, якою часто заповнюють систему, ще швидше призводить до корозії труб. На це звернув увагу директор Інституту промислової екології, член Національної академії наук України Олександр Сігал. З очолюваним ним інститутом міськрада уклала угоду щодо розробки раціональної схеми теплопостачання міста.

Зокрема, академік вважає, що використання непідготовленої води, яку ТЕЦ бере прямо з річки Інгул, призвело до того, що труби опалювальної мережі КП "Теплоенергетик" перетворилися на майже суцільне решето. Тому щорічні мільйонні витрати з міського бюджету на заміну зношених труб цього комунального підприємства є безглуздим марнуванням грошей. Через два - три роки нові труби все одно поржавіють.

Як ми повідомляли раніше, міська влада досі не визначилась, яку саме модель теплопостачання слід запровадити в Кіровограді. Нагадаємо, владу не влаштовує варіант повної відмови від послуг теплопостачальних підприємств за рахунок переведення багатоквартирних будинків на автономне опалення. А поки чиновники думають, на теплових мережах регулярно трапляються аварії.

Відтак, не вирішивши невідкладне питання посиленої аварійності підземних комунікацій, міськрада з року в рік виділяє чималі кошти на капітальний ремонт доріг. Так, нинішнього року на капітальний і поточний ремонт доріг заплановано витратити 76,7 млн грн - на 5 млн грн більше, ніж торік. Солідні гроші знову закатають в асфальт, який стоятиме лише до першої комунальної аварії. Нормально спроектовані та збудовані дороги мають служити більше 10 років, а фактично вони у нас служать рік - два. Очевидно, така ситуація влаштовує управлінців, адже чим частіше проводиться капітальний ремонт доріг, тим більше "лівих" грошей можна наварити.