×
 
 
Подвійна квартплата:
Куди йдуть гроші, які кіровоградці віддають ЖЕО?
Минулого тижня виконком Кіровоградської міськради суттєво підвищив розмір квартплати. Для кожного будинку тариф змінився по різному залежно від площі прибудинкової території та переліку послуг, що надаються. Середня ж по місту величина квартплатного тарифу зросла аж на 75,3% (з 1,7728 до 3,1071 грн/кв.м).
Такий різкий стрибок представники влади пояснюють тим, що з 2015 року, відколи розраховували попередні тарифи, втричі зросла мінімальна зарплата працівників, у 2,7 рази вартість електроенергії, також подорожчали послуги на вивезення сміття, обслуговування димовентиляційних каналів, ліфтів, дератизація (боротьба з гризунами). Дійсно, вартість окремих складових квартплати зросла. Але чи в повному обсязі надаються задекларовані у квартплаті послуги? Якщо проаналізувати, що роблять, а що не роблять працівники ЖЕО, то виходить, що квартплата має бути значно нижчою.

 
Скільки платимо і що маємо
Давайте розглянемо обсяги виконання цих послуг на реальному прикладі. У квартирі в будинку по Студентському бульвару, 12-а, теперішній розмір квартплати становить 175,05 грн (тариф 3,1176 трішки більший за середній по місту), він зріс на 52%. Якщо подивитися на складові цієї квартплати, то виходить, що найбільшу її частину складає поточний ремонт, аж 59,64 грн на місяць. За ці гроші раз на рік ЖЕО має латати 10% даху, ремонтувати 20% під'їздів, 10% оголовків димовентиляційних труб, 2% водостічних труб, замінювати 1% скла розбитих у під'їзді вікон. Насправді ж ЖЕО ніколи не ремонтує покрівлю, принаймні останні 15 років дах даного будинку ніколи не латали. А на капітальний ремонт дахів окремих будинків зрідка виділяють кошти з міського бюджету.

Щодо ремонту під'їздів, то 6 років тому під'їзди будинку пофарбували, при цьому мешканцям довелося додатково здати по 50 грн на фарбу (загалом вийшло 1200 грн). Слідів ремонту труб та заміни скла теж не помітно. Тепер давайте помножимо 59,64 грн місячної складової квартплати на поточний ремонт на 24 (кількість квартир у будинку) та на 12 місяців, виходить 17 176 грн за рік, а за 10 років - 171 тис. грн. Цих грошей вже сплачених за довгі роки експлуатації будинку вистачило б на заміну хоча б третини шиферу даху. Але ж його не замінили.

Другу за величиною частину квартплати складає прибирання прибудинкової території - 42,38 грн. За ці гроші двірники мають через день замітати асфальтове покриття подвір'я і раз на тиждень - газони. Множимо 42,38 на 24 (кількість квартир) і маємо 1017 грн. Це ж третина зарплати двірника! Виходить, можна раз на 2 дні за півтори години прибрати три не дуже великі подібні території, а потім весь день геть нічого не робити. Але ж відомо, що двірникам на зарплату доводиться працювати більше. То куди ж зникають гроші за інші прибрані подвір'я? Певна річ, цих сум вистачило б і на прибирання під'їздів будинків, хоч раз на тиждень. Проте цю роботу ЖЕК безцеремонно переклав на плечі мешканців будинку.

11,31 грн з квартплати мають витрачати на посипання частини прибудинкової території або 3257 грн на рік для всього будинку. Враховуючи те, що взимку сніг у Кіровограді лежить не довше місяця, на вузеньких доріжках, що ведуть з підї'здів мали б лежати гори піску. Причому такі високі, що не сніг, а вже пісок заважав би людям нормально ходити.

Щодо гризунів, працівники ЖЕО ніколи не труять пацюків у підвалі, хоча мусять їх труїти щомісяця. За це мешканцям даного будинку треба сплачувати не багато, лише 70 коп. на місяць, тобто з будинку – 201 грн на рік.

Третю за розміром частину квартплати становить вивезення та утилізація сміття – 23,85 грн. П'ята частина цієї суми витрачається на захоронення відходів на звалищі. Оскільки ж ТОВ "КАТП-1128" зараз усе сміття сортує на корисні фракції й вигідно їх продає, то за цю послугу можна було б взагалі не платити (детально про це йдеться у статті "Парадокси кіровоградського сміттєзвалища"). Отож вартість цієї послуги мала бути не більше 18 грн.

11,65 грн з квартплати мешканця цього будинку йде на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем (опалення, водогін). За рік будинок на це витрачатиме 3355 грн, а за 10 років – 33 тис. грн. Теперішня вартість однієї засувки тепломережі – не більше 1000 грн. То, мабуть, за 10 років можна було б хоч частково мережі замінити. Однак цього, звісно ж, не зробили. Усі інженерні системи на ладан дихають. Не дивно, що під час наповнення водою теплових мереж засувку періодично прориває і затоплює увесь підвал.

З технічного відсіку підвалу так тхне гнилятиною, що аж у санвузлі відчутно. Проте неприємного запаху там аж ніяк не повинно бути, бо щомісяця мешканці сплачуватимуть тепер 5,46 грн ( раніше сплачували трішки меншу суму) на обслуговування димо-вентиляційних каналів (будинок же сплатить 1572 грн на рік). Цих грошей мало б вистачити на те, щоб димо-вентиляційна система будинку працювала нормально, але фактично вона напівзруйнована.

Окремо щомісяця платитимуть мешканці по 6,55 грн за технічне обслуговування мереж електропостачання. Це 1886 грн за рік для всього будинку. За ці гроші у щитових під'їздів має бути хоч якийсь порядок. Однак там можна побачити лише скручені по кілька разів шматки проводів. Електрики з міської аварійної служби відвідують будинок лише тоді, коли він раптово знеструмлюється. Але цю службу фінансує не ЖЕО, а міський бюджет.

На освітлення під'їзду і підвалу мешканці щомісячно платитимуть 13,49 грн, а будинок – 323,76 грн. Слід зауважити, що сюди не входить заміна електроламп. Хоча у під'їзді горить лише одна лампочка, люди платитимуть так, наче освітлюється кожен поверх.

 
Куди зникають зайві гроші?
Ситуація з неповним наданням квартплатних послуг типова для Кіровограда. Мешканці практично кожного будинку можуть розповісти дуже схожу історію. Після підбиття підсумків того, що реально робить ЖЕО, а що не робить, бачимо, що на 40% сплаченої квартплати послуги взагалі не надаються. І дуже сумнівно, що їх надаватимуть після підвищення квартплати. До речі, у договорі з комунальним підприємством про надання послуг є пункт, де чітко вказано, що у разі надання послуг не в повному обсязі, розмір плати має зменшитись. Однак таке справедливе "побажання" залишається лише на папері. Цікаво, куди ж ідуть усі зайві сплачені гроші? Бо лише один 24-квартирний будинок за рік буде переплачувати комунальникам близько 30 тис. грн за ненадані ними послуги. Оскільки на благоустрій будинків ці гроші не йдуть, то, мабуть, керівництво ЖЕО витрачає їх на щось інше…
"Після підвищення квартплати нові тарифи відшкодовують витрати підприємства на 100%. При обслуговуванні населення та бюджетних організацій у тарифах закладена нульова рентабельність підприємства, а при обслуговуванні приватних осіб, які орендують приміщення будинків на перших поверхах, - заклали рентабельність 50%. Однак для них тариф виходить менший, бо їм передбачено надавати менше послуг. До підвищення тарифів ЖЕО було збитковим, адже у тарифі була закладена зарплата двірників 1218 грн, а ми, згідно законодавства, мусили платити їм 3200 грн. А в нас двірників найбільше - 61% від усіх працівників. Викручувалися за рахунок меншої кількості ремонтів будинків", - коментує економіст ЖЕО №2 Вікторія Юдіна.
 
За її словами, близько 10% споживачів послуг систематично не платять квартплату. До того ж, як показує практика, після підвищення квартплат проходить кілька місяців поки пенсіонери про це дізнаються та почнуть платити більше. Тому збільшені суми платежів економіст комунального підприємства очікує не раніше липня-серпня. Та й з міського бюджету ЖЕО, зазначає, не одержує жодних дотацій. На запитання ж, як при цьому вдається на 100% відшкодовувати витрати, Юдіна відповісти не змогла, мовляв, у сфері обслуговування будинків усе дуже складно.

Нагадаємо, минулого року влада лякала людей, що якщо вони не утворять ОСББ (об'єднання співвласників багатоповерхових будинків), їхні будинки передадуть на обслуговування призначеним владою управителям, які встановлять значно вищі тарифи. Як бачимо, будинки нікому іншому не передали, а тарифи значно підвищили для житлово-експлуатаційних організацій. "Той хто хотів вийти з ЖЕО, той вийшов, - каже Юдіна. – Зокрема, з 500 наших будинків утворили лише 8 ОСББ". А про те, що буде далі с ЖЕКами економісту нічого не відомо.

Зауважимо, міська влада, на жаль, дуже мало уваги приділяє організаційній та фінансовій підтримці об'єднань співвласників будинків. І оскільки зараз мало бажаючих самостійно контролювати утримання свого будинку, мабуть, єдиним виходом наразі є встановлення насправді жорсткого контролю за використанням комунальних платежів.
 
 
 
Переглядiв: 2502
ВІТАЛІЙ  НІКОЛАЄВСЬКИЙ
журналіст: ВІТАЛІЙ НІКОЛАЄВСЬКИЙ