Будинок № 7 відомий тим, що у ньому працював театр «Ілюзія». А от хто був власником цього будинку, дізнаємося з інформації у газеті «Голос Юга», яка писала, що 11 квітня 1911 року у будинку Максима Соловйова відкривається театр «Ілюзія».

У наступному номері газета повідомляла: «Театр «Иллюзия». С понедельника, 11 апреля 1911 года, первая роскошная программа, в которую войдут боевые картины сезона, исторические драмы: Герцогиня Брагианская и Предание о слепой королеве Оттилии, а также и другие видовые и комические картины, очень привлекательны своим содержанием. Подробности в афишах. Начала сеансов с 4 часов дня. Распорядитель Г.Волынский». Ціна за квиток на дві персони на балкон - від 20 до 50 копійок, а у ложі – 2 рублі 50 копійок. Щоб не було задухи у залі, встановили опахала.

У номері за 21 квітня 1912 року «Голос Юга» надрукував наступну замітку: «Внимание. Администрации театра «Иллюзия» удалось получить монопольное право кинематографической сьемки выставки на ярмарке в Елисаветграде в воскресенье 22 апреля от 2 до 6 часов дня. Постарайтесь быть в это время на выставке, и вы к нам попадете на экран. Каждый должен быть обязательно веселым и интересным. Будем снимать все в самый неожиданный момент. Во время съемки нам будут демонстрировать почти все экспонаты, а потому это будет самое интересное время выставки».

Окрім фільму з відкриття сільськогосподарської виставки, оператор Мельников у квітні 1912 року зняв на замовлення адміністрації біоскопу «Ілюзія» ще кілька фільмів. Зокрема, це парад у день «тезоіменства Государині Імператриці Олександри Федорівни», скачки на іподромі в Єлисаветграді 22 квітня, навчання юнкерів кавалерійського училища, парад біля Успенського Собору 23 квітня. Не виключено, що оператор Мельников був з іншого міста, і що його запросили до Єлисаветграда на зйомки. На жаль, вищезгадані фільми не збереглися.

Восени 1913 року сінематограф «Ілюзія» став називатися театром «Мішель». Очевидно, змінився його власникатру.

Сдается вешалка в театре «Мишель». («Голос Юга», 12 вересня 1913 року).

Новый театр «Мишель». В воскресенье 6 и понедельник 7, только два дня, «Фантомас», 3 серия. («Голос Юга», жовтень 1913 року).

Цегляна двоповерхова споруда з підвалом у плані мала складний обрис, подібний до переверненої літери «Г». Фасади прикрашені декоративними елементами з рельєфної цегляної кладки з використанням тесаної та профільованої цегли. Неповторності та казковості будівлі додають різні варіанти оздоблення входів. Будівля сьогодні має високий ступінь автентичності.

У радянські часи тут були Палац піонерів та спортивна школа. У 1996 році будівлю передали школі мистецтв.

Слід зауважити, що цей будинок неатрибутований, тобто документально не встановлені фундатор, автор проекту будівлі та роки її побудови. Те, що її власником був Максим Соловйов, ще не означає, що цей купець був і фундатором будинку.

Сусідні два будинки у напрямку вулиці Шульгіних - № 9 та № 11 - належали Волохіним. Ці будівлі також неатрибутовані.

На розі вулиці Дворцової з вулицею Миргородською (Шульгіних), де зараз пам'ятник трамваю, стояв двоповерховий будинок Маріані. На його першому поверсі був біоскоп «Звезда».

«Известный большой первоклассный биоскоп под гостиницей Мариани с воскресенья 8 до субботы 14 июля. 48-я программа интереснейших совершенно новых живых картин «Япония: страна, люди, обычаи». («Голос Юга», 13 липня 1907 року).

«Биоскоп «звезда». Чужая птица, разыграно знаменитой Астрой Пильзен, которая играла «Женщину-изменницу». Так как «Чужая птица» изобилует несклькими пикатными сценами, то убедительно просим на эту картину детей не брать». («Голос Юга», 14 березня 1912 року).

У вересні 1908 року в Єлисаветграді відкрили громадське комерційне училище. Розміщувалося воно на другому та третьому поверхах будинку Маріані. У 1911 році при училищі відкрили вечірні торгові класи для дорослих, а у 1913 році – торгову школу з трирічним курсом навчання. Школа готувала прикажчиків, конторників та бухгалтерів. Училище проіснувало до 1918 року, коли наркомат освіти України прийняв постанову про єдину семирічну трудову школу, а гімназії, реальні та комерційні училища закрили.

Будинок Маріані був зруйнований у роки Другої світової війни. За радянської влади у сквері на його місці була міська Дошка пошани.

У 1997 році до 100-річчя єлисаветградського трамваю у сквері встановили пам'ятник першому міському трамваю. Єлисаветград був четвертим містом в Російській імперії, де функціонував відкрився трамвай.

У роки Другої світової війни будинок Соловйова був зруйнований і на нього місці був збудований триповерховий будинок з кутовим 4-поверховим ризалітом. На першому поверсі будинку у радянські часи були їдальня та книжковий магазин.

В. Григораш, спеціально для медіапорталу DOZOR

Фотографії С. Невесьолова та з колекції Ю. Тютюшкіна