Проїзд у кіровоградських маршрутках з року в рік дорожчає: за 4,50 грн ми стали їздити з лютого минулого року, а за 5,50 грн нас хочуть возити з березня цього року. Проте якіснішими перевезення у маршрутних таксі не стають. Звісно, можна розірвати договори з недобросовісними надавачами послуг, але хто ж тоді возитиме городян? Міська влада пояснила, що їй потрібно мати більше важелів впливу на перевізників, мовляв, саме тому довелося придбати комунальний транспорт. Проте наявні тролейбуси і автобуси, безумовно, замінити маршрутки не змогли, і владі знову доводиться враховувати вимоги приватних перевізників. Складається враження, що теперішня концепція перевезень у місті є вкрай неефективною.

Нагадаємо, торік члени виконкому з другої спроби погодили підвищення тарифу на перевезення у маршрутках за таких умов. По-перше, передбачалося підвищити якість пасажирських перевезень (малися на увазі чисті салони маршруток, технічна справність машин, чемність та охайність водіїв). По-друге, перевізники мали забезпечити чітке дотримання графіку руху. По-третє, планувалося обладнати всі маршрутні таксі GPS-навігаторами та підключити їх до єдиної системи моніторингу КП "Електротранс" (не пізніше 31 грудня 2017 року). У разі невиконання цих умов, міськрада мала розірвати договори з перевізниками в односторонньому порядку.

Але й після Різдва 2018 року жоден з перевізників не виконав перші два пункти умов, а GPS-навігаторами свої машини обладнали не всі транспортні підприємства. Проблеми виникли також з підключенням GPS до єдиної системи моніторингу. З'ясувалося, що підключатися до цієї системи перевізники не планують, тож їхні дані будуть недоступними для стороннього контролю. Однак договори з незговірливими перевізниками влада не розірвала, а лише традиційно налякала їх такою можливістю.

Пізніше міському управлінню транспорту вдалося досягти часткових успіхів у протистоянні з перевізниками.

Тим часом приватні перевізники подали до управління транспорту розрахунки щодо підвищення вартості проїзду. Причини - подорожчання газу і зростання мінімальних зарплат працівників. В управлінні транспорту мають перевірити відповідні дані і винести питання про новий тариф на міськвиконком.

За інформацією, на початку березня цього року в Кіровограді проходитиме новий конкурс на перевезення пасажирів. В умовах, крім наявності пристрою GPS на машинах, знову також буде передбачене утримання їх в належному санітарному стані, а ще - утримання в гарному стані кінцевих зупинок маршрутів. Та чи можна бути впевненим, що ці умови виконають, якщо до цього не виконували?

Як бачимо, стосунки між перевізними і владою доволі складні. Управлінцям міста не вдається реально на них впливати. Іншими словами, не знайдеш такого перевізника, який би у збиток собі надавав якісні послуги. Тому влада і зробила ставку на збільшення комунального транспорту.

З іншого боку проглядається певна зацікавленість представників влади у тому, щоб комунального транспорту було більше. Тобто влада дбає не лише про людей. Про це свідчать викриті схеми таємних домовленостей.

Як повідомив Центр медіарозлідувань Прозоро, 12 січня 2018 року КП "Електротранс" Кіровоградської міськради і ТОВ "Титан-Кіровоград" підписали додаткову угоду щодо зміни вартості дизельного палива. Ця угода продовжила договірні стосунки між обома підприємствами, що виникли під час проведення відкритих торгів на постачання 40 тис. літрів палива. Через два тижні після підписання цього договору, посилаючись на зміну ціни товару, сторони погодились підвищити вартість літра дизпалива з 24 до 26,1 гривні. Внаслідок чого кількість поставленого товару зменшилась.

За даними моніторингу цін на заправних стаціях Кіровограда тоді вартість одного літра пального збільшилась лише на 1,5%, а сторони підвищили вартість поставленого палива одразу на 8,75%. В результаті комунальники недоотримають 3,22 тис. літрів палива. Приватне підприємство буде у виграші, а місто втратить.

ТОВ "Титан-Кіровоград" належить Миколі Грицаю, який є власником ще з десятка місцевих підприємств. Зокрема, співвласником двох з них ТОВ "УНК" і ТОВ "Титан-Плюс" є міський голова Андрій Райкович.

Виходить, наявність дуже витратного для міста комунального транспорту відповідає не стільки інтересам людей, скільки інтересам влади. Оскільки чим більшою власністю володіє місто, тим більше можна "наварити" на її утриманні.

З огляду на нинішню ситуацію очевидно, що концепцію міських перевезень необхідно змінювати: пасажир має перестати бути заручником показного протистояння між владою та перевізниками. Досвідчені в транспортній галузі спеціалісти запевняють, що не треба відкривати Америку - слід застосувати у нашому місті досвід європейських муніципалітетів.

Перевагою цієї випробуваної часом системи є і те, що владі не буде потрібно витрачатися на придбання дуже дорогого транспорту, нести чималі витрати, пов'язані з організацією місць паркування автобусів або тролейбусів, їхнім ремонтом. При цьому зекономлені кошти міського бюджету можна буде витратити на ремонт житлових будинків, освітлення вулиць, благоустрій парків, зелених зон відпочинку.