У обласному художньому музеї відкрилася виставка дивовижного кіровоградського графіка Володимира Кир’янова у річницю його смерті. Про це повідомляє медіапортал DOZOR.
Графіка взагалі вважається елітарним, кабінетним мистецтвом. Написані тушшю або олівцем картини не кидаються у вічі, здалеку їх навіть не помічаєш, але варто підійти до робіт Кир’янова на відстань кроку і відійдеш вже не скоро.
Роботи Кир’янова іронічні, загадкові, незрозумілі і навіть трохи лякаючі, гіпнотизують і не дають відірвати погляду. Його роботи часто називають головоломками. Але чи треба їх розгадувати? Сам художник ніколи не пояснював свої роботи і дуже не любив вигадувати для них назви (а назви були потрібні для виставок і каталогів). Можливо, художник зовсім і не хотів, щоб його картини розшифровували, розкладали на символи й алюзії?
«Звичайно, він художник складний. Але не треба лінуватися, треба мати трохи терпіння, трохи знань, і ми зможемо все це прочитати. Ці роботи, вони … як хід думки. Ви намагалися колись прослідкувати хід власної думки? Коли починаєш думати про щось одне, а за півгодини помічаєш, що думаєш про щось наче взагалі не пов’язане з першою думкою. А потім «перемотуєш» назад і розумієш, що в твоїх міркуваннях був цілком логічний зв'язок, і це все одна та сама думка. От мені здається, що так само з роботами Кир’янова», - пояснює мистецтвознавець Борис Куманський.
Виступаючи на відкритті виставки, художники Андрій Надєждін, Ігор Смичек, мистецтвознавці Броніслав Куманський, Олена Кириченко неодноразово підкреслювали, що Володимир Кир’янов - без перебільшення, геніальний художник, один із найвидатніших українських графіків нашого часу. Сьогодні це дійсно не викликає сумнівів. Проте навіть членом спілки художників України Володимир Кир’янов став тільки у 1992 році, коли йому було вже за сорок. Його роботи – складні, сюрреалістичні – ніколи не вписувалися в радянський соцреалізм. Його рідко запрошували на виставки, а роботи не друкували в каталогах.
«Фактично тоді він був художником андеграунду. Він творив своє, але творив у стіл. А для художника це важко: художник повинен знати, що його розуміють…» - каже завідувач відділу мистецтв бібліотеки Чижевського Світлана Ушакова.
Світлана Ушакова була одним з організаторів цієї виставки, вона добре знала художника, неодноразово влаштовувала його виставки в бібліотеці, а зараз мріє про видання великого альбому митця. На нашу думку, альбом – це чудова ідея. Звичайно, найкраще розглядати картини художника вживу. Проте зараз у залі худмузею їх кілька десятків. А для таких робіт це, здається, забагато. Адже кожна картина – як хороший вірш, вона не відпускає відразу, до неї постійно повертаєшся подумки. І дивитися такі роботи «пачками» складно, хочеться роздивитися 2-3, а інші залишити на потім.
Час розгадати дивовижні картини Кир’янова ще є. Виставка працюватиме до середини вересня. Крім графіки самого Володимира Васильовича, в експозиції представлені живописні роботи його дружини Любові Кир’янової, сина Олександра та доньки Марини.
