Команда ЦНТУ у складі студентів та викладачів завоювала перемогу у першому хакатоні технологічних стартапів «Hardware Engineering Hackathon», що відбувся у столиці. Про це повідомляє прес-служба вишу, інформує медіапортал DOZOR.
Приз за перемогу у «Hardware Engineering Hackathon» – путівка на технологічну конференцію NORDEEP DEEP TECH SUMMIT у Фінляндію (Еспоо, 11-12 жовтня). І це буде перша делегація від України на NORDEEP!
Для фінальної частини Hardware Engineering Hackathon було відібрано вісім проектів, авторами яких є представники Національного університету «Запорізька політехніка», Державного університету «Житомирська політехніка», Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Донецького національного технічного університету, а також Центральноукраїнського національного технічного університету.
Під час оголошення призерів та переможців хакатону, представник одного з основних організаторів проекту, CEO YEP!.Андрій Заікін зазначив: команда ЦНТУ набрала найбільшу кількість балів, набагато випередила інших претендентів, тому журі навіть не мало потреби обговорювати кандидатуру переможця, настільки все було очевидно.
Команда у складі аспірантів Олександра Шепеля, Олександра Майданика, магістранта Івана Рибака та викладачів: доцента кафедри автоматизації виробничих процесів ЦНТУ, професора Анатолія Мацуя та доцента кафедри електротехнічних систем та енергетичного менеджменту Олександра Сірікова представила на хакатоні пристрій для виявлення несправностей мереж електроенергетики. Відповідно, на хакатоні команда ЦНТУ виступала під назвою «Faults Detection» (виявлення несправностей).
Олександр Шепель, презентуючи проект на підсумковій частині «Hardware Engineering Hackathon», розказав про продукт стартапу: це корпусний мікропроцесорний пристрій, який, після встановлення на електричну підстанцію, дозволяє виявити місце пошкодження електричної мережі та вказує відстань до пошкодження.
Чому стартап важливий, особливо зараз? Лінії електропередач взагалі вразливі до пошкоджень через свою велику протяжність. Причини пошкоджень різні: від людських до природних факторів. Під час воєнних дій пошкодження набувають масового характеру. Оперативність відновлення ЛЕП має величезне значення як безпосередньо для енергетичних компаній, так й загалом для економіки країни.
Традиційний метод виявлення пошкоджень полягає у тому, що виїзна бригада співробітників компанії оглядає ЛЕП у пошуках пошкоджень. Іноді для цього доводиться проїхати десятки кілометрів.
Година «традиційного» пошуку пошкодження коштує енергетикам приблизно 300 доларів. Відповідно, миттєве виявлення місця пошкодження завдяки пристрою, розробленому командою ЦНТУ, дозволить енергетичним компаніям економити дуже великі кошти. Не кажучи про вигоди для реального сектору економіки, який менше простоюватиме без енергопостачання внаслідок пошкоджень ЛЕП.
За словами Олександра Шепеля, їхній пристрій – унікальний. Зараз на ринку представлені декілька рішень вітчизняного та іноземних виробників. Але, існуючий вітчизняний пристрій визначає лише номер ЛЕП, де стався обрив, а це – десятки й десятки кілометрів. Пристрій «Faults Detection» визначає лінію, місце пошкодження, та відстань до пошкодження. Іноземні рішення не підходять до поширених в Україні розподільчих електричних мереж напругою 6-35 кВ з ізольованою нейтраллю.
Протягом 48-годинного хакатону представники команди ЦНТУ «Faults Detection» надрукували на 3D-принтері потрібні деталі та корпус пристрою, відкалібрували електронну частину, зібрали пристрій, зробили демонстраційну модель ЛЕП та порахували економічну частину стартапу.
Зрештою, проект «Faults Detection» отримав найбільше балів від журі «Hardware Engineering Hackathon».
