170 років тому народилася Марія Садовська-Барілотті (уроджена Тобілевич), співачка-сопрано, драматична акторка. Марія Карпівна народилася 17 квітня 1855 року в с.Костувате (нині Кам’яно-Костуватому Вознесенського району Миколаївської обл.). Була четвертою з шістьох дітей Тобілевичів.
Закінчила гімназію, що надало їй право вчителювати. Марія володіла голосом виняткової краси (сопрано).
Марія Тобілевич на сцену вийшла в складі трупи під керівництвом М. Кропивницького у 1876 році. У трупі Кропивницького та в інших трупах Марія грала майже три роки. В її репертуарі були п’єси «Назар Стодоля», «За Німан йду», «Дай серцю волю – заведе в неволю». У театральній трупі Марія Тобілевич знайомиться з молодим італійцем – музикантом і співаком Миколою Барілотті, який допомагав їй в музичній освіті. Знайомство закінчилося шлюбом, родина їде в Італію.
Шлюб видався невдалим, Марія Карпівна повертається з двома дітьми до батьків і на деякий час полишає сцену. Невдовзі до Тобілевичів приходить в гості М. Кропивницький, який розповів про свою нову п’єсу «Дай серцю волю, заведе в неволю». Сказав Марії, що у цій драмі знайдеться роль для неї. Марія їде до Харкова і вступає до української трупи Марка Кропивницького. Спочатку виступає під прізвищем Барілотті. Пізніше, працюючи в трупах Михайла Старицького, Миколи Садовського та Панаса Саксаганського, обирає псевдонім Садовська (дівоче прізвище її матері). Найбільш вражаючими були ролі Наталки («Наталка Полтавка»), Харитини («Наймичка»), Катрі («Не так сталося, як жадалося»), Мар’яни («Розумний і дурень»), Оксани («Доки сонце зійде, роса очі виїсть»), Пракседи («Гуцули»).
Марія виходить заміж вдруге – за партнера по сцені Дениса Мову (Петрова). Марія Садовська-Барілотті увійшла в історію театру як одна з перших і найблискучіших виконавиць вокальних партій в операх і оперетах, що ставились на українських сценах у 70-80 рр. XIX ст.
Трупа гастролювала в Одесі, проходить драма «Безталанна», Садовська виконувала роль Софії. Марії було погано, але вона відіграла усю «Безталанну» до кінця, а після закінчення вистави, відразу ж знепритомніла. 27 березня 1891 року обірвалася життя 36-річної акторки Марії Садовської.
Поховали Садовську-Барілотті на Биковому кладовищі. Згодом з ініціативи внука І.К. Карпенка-Карого Андрія Тобілевича відбулося її перепоховання на Карлюгівському кладовищі поблизу Хутора Надія.
Ось як розповідав про це Панас Саксаганський: «Вже по її слідочку поросла шавлія та рута. І все ж ось вона перед очима моїми висока, статурна, з виразними добрими очима.
«Ой, погано мені, братику», - каже вона. «Що з тобою,голубонько?» - «Холодно, холодно мені... коли б скоріше кінчилась вистава». Ішла «Безталанна». Я побіг підганяти робітників. Третій дзвінок - і п’ятий акт почався. Вона бліда, як лілея, стоїть, держачися за одвірок... Вийшла. Передати той тон, ту тугу безконечну, що виливались у кожному її слові, неможливо. «Боже, я з ума зійду!.. Ой, серце моє бідне не бийся в грудях, перестань краще битись, щоб я не дожила до того, що ти мені віщуєш», — шепоче Маруся, що виконує роль Софії. Чую, як мороз охоплює й мене… Артистка збирає всі свої сили, її б’є страшна пропасниця. Чується останній крик людини, що замерзає: «Ай!» - і артистка скінчила свою роль і свою артистичну діяльність...»
9 лютого 2023 року у місті Кропивницький (селище Нове) вулицю Глазунова перейменовано на вулицю Марії Садовської-Барілотті.
Науковиця Літературно-меморіального музей І. Карпенко-Карого Ольга Степанова.
