Військовослужбовець Іскандер Мамедов захищає Україну ще з початку війни на Донбасі. У 2015 році він познайомився з захисником України Романом, який загинув в Ізюмі у березні цього року. Попри складну ситуацію в Ізюмі та постійні обстріли Іскандер повернувся до цього міста і завдяки своїм сновидінням зміг розшукати тіло загиблого побратима і повернути його додому. Військовий каже: «Роман повернувся додому як справжній герой – на щиті». Ця щемлива історія оприлюднена головнокомандувачем Збройних Сил України Валерієм Залужним у Фейсбук, інформує медіапортал DOZOR.
«Я познайомився з Романом у 2015 році у Верхньоторецьку на позиції «Олімп». Поспілкувалися, почергували. Потім відбулася ротація. Ми обмінялися контактами, він мені подзвонив і спитав: «Чи можу я проходити службу у вас?». Я підійшов до Олександра Сергійовича, на той час він був комбатом, попросив його, щоб ми цю людину взяли до себе», - розповідає захисник.
Тоді Іскандер Мамедов сказав Роману приїхати з речами. Військовий прибув до частини з Дніпра та пройшов інтенсивні навчання і добре проявив себе.
«З цього почалася наша дружба. Це людина-космос, з дуже високим рівнем інтелекту, який досконало володів англійською та французькою мовами, а також був дуже гарним психологом. Коли мені було дуже важко, він знаходив до мене підхід і заспокоював. Багато жартував», - згадує загиблого побратима військовий.
Іскандер пригадує свого товариша Романа з теплотою. За його словами, в очах Романа він ніколи не бачив страху. І це неодноразово підтверджувалося в боях.
«У день його загибелі, це було 9 березня, померла частина мене. Я тоді не міг спати і всі ці дні не міг повірити в це, не чув людей. Бачив Романа уві сні, бачив те місце, де я з ним розмовляв. Я запитував його: «Як так, що трапилося?».Він відповідав: «Життя – це боротьба. Ласкаво просимо до Ольхао»», - ділиться військовий.
Головним своїм завданням військовий вважав повернення на місце, де загинув побратим і доставити його, щоб поховати, як Героя.
«Мені просто треба було знайти хоч щось від Романа, тому що я тоді не жив. Як тільки я дізнався від побратимів про те, що почалася робота по Ізюму, то зібрав своїх хлопців з роти. Тоді я сказав їм , що ця дорога може бути останньою, оскільки там дуже складна ситуація. Вони подумали дві секунди і вирішили їхати. Ми приїхали з Краматорська до Ізюму, коли доїжджали до місця, де вбили Романа, побратими кричали нам , що тут не можна їхати. У нас вже були пробиті колеса. Я запитав у своїх хлопців, чи готові вони їхати зі мною. Вони мовчки погодилися. Я звернув увагу на їхні очі і побачив, що ці хлопці готові до смерті», - розповідає Іскандер Мамедов.
На жаль, координати місцезнаходження Романа, які надали його побратими, були невірними. Сновидіння захисника допомогли розшукати тіло товариша.
«Я сформував картину, де Роман зі мною розмовляв і пішов приблизно на те місце. Зняв броню та каску, став і зрозумів, що я стою на ньому. І я говорю: «Ось наш Рома!». І ми почали його розкопувати. На ньому була його штатна зброя, поруч - ліхтар, ніж, офіцерське посвідчення, документи, картки, мобільний пристрій. Ми його відкопали, поклали до машини і з пробитими колесами під обстрілами вивезли його. Привезли до Краматорська, я зробив фото Романа та відправив бригадному генералу з позивним "Редут" Я написав: «Роман вдома, воїн повернувся на щиті»», - згадує військовий.
Військовий ЗСУ каже: перемога – за Україною та прогнозує вихід до кордонів 1991 року уже наступного вересня.
