На Кіровоградщину  прибув Легіон Січових Стрільців Івано-Франківського драматичного театру  (ФОТО)

16.10.2018 15:08
image

У Кіровограді розпочався історично-театральний фестиваль, присвячений перебуванню Легіону УСС у нашому місті в 1918 році «Галичина і Подніпров’я. Відновлення національних зв’язків» сьогодні, 16 жовтня. Про це повідомляє медіапортал DOZOR.

Цей безпрецедентний проект - «божевільна ідея» директора Франківського театру Ростислава Держипільського.

«Торік ми брали участь у КропФесті і побували на «Хуторі «Надія»». Там я дізнався, що наші предки вже були тут, в Подніпров’ї, сто років тому, що тут їх дуже полюбили і вони дуже полюбили ваших предків. Це було справжнє єднання України. А я взагалі про це не знав! Коли повернувся додому і розповів про те батьку, то батько каже, що брат його мами, моєї бабусі,  теж служив у Легіоні Січових Стрільців», - пояснює Держипільський.
image
image
image
image
image
image
image
image

Так народилася ідея фестивалю «Станіслав-Єлисаветград» чи то «Івано-Франківськ – Кропивницький».  За рік Держипільський  не тільки зумів заразити цією ідеєю колектив  театру, але й підгодовував проект та виграв грант Українського культурного фонду  на суму 500 тисяч гривень.

Розпочався фестиваль із масштабного театрального дійства – прибуття Січових  Стрільців у Єлисаветград. Насправді, УСС прибули в наше місто навесні 1918-го (в середині жовтня вони якраз мусили поїхати з наших країв) і було їх не п’ятдесят, а майже чотири тисячі чоловік. І дівчат у віночках  вони із собою не привозили. Січові Стрільці були українським військовим формуванням у складі  австро-угорської армії, і приїхали сюди як окупанти із завданням приборкувати селянські повстання та відбирати хліб для австро-угорської армії. Тож місцеве населення їх з квітами навряд чи зустрічало…

Це вже потім єлисаветградці зрозуміли, що Січові Стрільці - не австріяки, а такі самі українці. Та й легіон УССС покладених на нього завдань не виконував, галичани браталися з місцевим населенням, влаштовували концерти, паради, театральні вистави. Софія Тобілевич в книзі «Рідні гості», присвячений перебуванню Січових Стрільців у наших краях, писала:

«Селяни, які в силу історичних причин, у добру душу не вірять, які в кожнім інтелігенті бачать лиш свого ворога, і тут шукали – та не знайшли в цих людях неправди й лукавства проти себе… Були три речі, якими новоприбувші з’єднали собі народ: учили, лікували й розважали…»

Тож «зустріч Січових Стрільців» 100 років тому виглядала, мабуть, інакше. Але цього року це було дуже красиве дійство!  Солдати в австро-угорській формі маршували містом під супровід військового оркестру Третього полку спецназу. Задля достовірності при підготовці параду режисер Ростислав Держипільський звернувся до викладача кафедри історії України ЦДПУ Інни Вівсяної – спеціаліста з цієї теми в нашому місті. Тож під час заходу звучали саме ті пісні, ті команди, які запам’яталися єлисаветградцям (усі вони зафіксовані у спогадах).

image
image
image
image
image

Дивно, але попри те, що період перебування в наших краях УСС був тільки епізодом у громадянській війні, попри те, що і для самих Стрільців Єлисаветград був таким самим епізодом (легіон був сформований у 1914 році і брав активну участь у боях на Карпатському фронті та в боях за Львів). І наші земляки, і самі легіонери постійно згадували саме це літо 1918…

«Ми з жалем покидали Україну. Понюхавши оцього степового євшан-зілля, заворожені просторами і овіяні українським вітром, ми з тугою озиралися позад себе на тихі села, розкинуті на балках, на далекій Єлисаветград, якій неодному з Усусів забрав тихий спокій», - писав «усус» Левко Лепкий

Власне, головна ідея проекту  Ростислава Держипільського - нагадати нам всім про це єднання. З цією метою дібрані і спектаклі для гастрольного репертуару – Франківський театр покаже у нас шість безкоштовних вистав.

17.10 кіровоградці зможуть подивитися драму-концерт «Вигнані з раю». Це історія про лемків  - карпатський народ, який в 1944 році внаслідок договору між Польщею та УССР про обмін населення був вивезений з рідних українських гір на захід Польщі. Цей народ живе в піснях – дивних, незвичайних. І спадкова лемкиня, народна артистка Україна Галина Баранкевич розповідає на сцені історію свого депортованого народу. Початок вистави о 18.00.

18.10 – Класика - «Енеїда» за Котляревським.  Початок вистави о 18.00.

19.10.«Вона-Земля» за новелами Василя Стефаника – сумними, страшними, трагічними, але вони завжди очищують душу, залишають після себе якийсь світлий сум. Це спільна вистава Франківського театру та Львівського театрального центру «Слово і Голос». Початок вистави о 18.00.

20.10«Нація» за Марією Матівос. Драма-реквієм історія Галичини 1940-х років, історія насильницької колонізації, втраченого дому, зламаних доль. Але De ire – «Без гніву», «Без засудження». Кажуть, дуже сильний спектакль. Початок о 17.00.

21.10«Солодка Даруся», знов-таки за Марією Матівос. Спектакль, який йде на сцені театру вже більше 10 років, і з незмінних успіхом. Власне, «Націю» Марія Матівос подарувала театру для постановки саме через те, що їй надзвичайно сподобалося, як режисер поставив її «Солодку Дарусю». Початок  о 17.00. 

Що там казати, кіровоградці люблять театр. Шкода, але навіть за умови, що Франківський  театр дає у нас аж шість вистав підряд, запрошень вже не дістати. Проте організатори кажуть, що квитків на другий ярус навмисне не роздавали – вони для тих, хто прийде безпосередньо на виставу.

image
image
image
image
image
Переглядiв: 1960