У Кропивницькому в етнолабораторії «Баба Єлька» відбулася презентація автентичних писанок, притаманних нашій області сьогодні, 5 квітня. Про це повідомляє медіапортал DOZOR.
Експозицію з колекції Володимира Ястребова відтворила майстриня Ірина Михалевич. Кураторка виставки Світлана Листюк розповіла, що у колекції Ястребова налічується понад 60 писанок. Втім до етнолабораторії потрапили лише 12 – саме ці писанки територіально, етнічно створенні за усіма традиціями області, без впливів інших етносів.
«Яйце є символом продовження життя, так і проект «Баба Єлька» - символ відновлення та боротьби за культурну ідентичність. Ми обрали незвичний спосіб для презентації цих писанок – шоломи бійців третього окремого полку спеціального призначення. Вони належать хлопцям, які в 2014 році добровільно пішли на фронт. Один з них належить воїну з Підвисоцької громади Михайлу Чабану, який загинув на початку березня цього року неподалік Оленівки. Він був другом нашої родини. І коли ми переїжджали сюди, в етнолабораторію, він допомагав переносити скрині, розкладати речі. Михайло, як і тисяч інших українських воїнів, був хорошим хлопцем, який знав, що нашу країну необхідно захистити, який вів боротьбу не лише на фронті, а й в цивільному житті», - розповіла куратор великоднього проекту ГО «Баба Єлька» Світлана Листюк.
Майстриня Ірина Михалевич розповідає: саме зараз відбуваєтсья ідентифікація старовинних писанок, до якої долучаються писанкарка з Київщини, а також краєзнавці. Під час відтворення писанок з колекції Володимира Ястребова майстриня використовує лише рослинні компоненти для їх розпису. Колекція створена на рослинних барвниках, що дає змогу писанкам дуже довго зберігатися.
«Виникає багато питань, чому наші писанки чорного плану, адже прийнято вважати, що цей колір скорботний. Я заспокоюю людей і пояснюю: чорний колір – це наш колір, який символізує нашу землю. Наприклад, на Олександрійщині, земля не така чорна, на моїй малій батьківщині – Маловисківщині земля дуже чорна, родюча. Колір символізує плодючість землі. Наші люди це закладали в писанках. Бачимо чудові орнаменти. Володимир Ястребов зробив неоціненну роботу для нас. Тепер ми можемо бачити, які ці писанки були, як їх писали, знаємо їхні назви. І таких писанок в жодних колекціях немає. Про писанки, притаманні Кіровоградщини, ніде, крім з колекції Ястребова, дізнатися не можна. Колекція налічувала понад 400 зразків, до наших часів надійшло 124 писанки, половина цієї колекції представляє саме нашу область. Це великий спадок, не кожна область може похизуватися такою колекцією. Вона містить певні загадки. Писанки розписані, вказані їхні назви, села. А є 8 писанок , де вказано «Невідомий повіт». Ще одна загадка наших писанок полягає в тому, що є кілька писанок, які походять з села Чорні Хутори. І скільки я не питала ,що це за село, ніхто не знає. Назва збереглася, це був Єлисаветградський повіт, але де було це село, поки залишається таємницею», - розповідає Ірина Михалевич.
Також під час презентації виставок майстриня розповіла про книгу Павла Рибалка, присвячену писанкам області. Київська писанкарка Оксана Білоус наразі досліджує писанки , зокрема, і з колекції Володимира Ястребова для того, щоб точно встановити, скільки ще писанок належать до культурної спадщини нашого регіону.
«У нас є три писанки, які походять з Маловисківщини. Одна з них «Ластівчини хвостики» - гарна, червона. Писанка «Половина яблука», на ній зображена яблуня. Третя писанка унікальна – походить х села Березівка, вона зображує цікаві чобітки, які біжать по колу проти сонця. Є писанка, яка називається «Підсніжник» - походження Знам’янський район, але на ній зображена ружа», - розповідає майстриня.
Писанки залишаться в етнолабораторії «Баба Єлька» назавжди. Виставку писанок можна буде побачити до кінця квітня.
