Історія про одинадцятикласника Антона Ципка, який завоював «золото» в Міжнародній олімпіаді з інформатики, яка проходила в Ірані, сколихнула інформаційний простір у 2017 році. Тоді 17-річний геній інформатики вирішив вступати до Америки – і зробив це. І через 5 років талановитий студент завершує своє навчання, але перебуває у рідній країні, але живе не зовсім студентським життям – працює, створює стартапи, а ще є одним з тренерів команди України, яка стала кращою в Європі за результатами олімпіади з інформатики. Найталановитіші молоді люди змагалися в Індонезії. Про те, як змінилося життя екс-вундеркінда і якою нині є доросла реальність, Антон Ципко розповів у інтерв’ю медіапорталу DOZOR.
Антон Ципко каже: його життя за 5 років зазнало змін. Одразу після випуску з школи він потрапив на навчання до Америки.
«Перші два роки я навчався в Лос-Анджелесі, потім в Берклі (Каліфорнія), а під час міжнародної олімпіади, яка пройшла в Індонезії, в мене був останній екзамен у виші і я отримав ступінь бакалавра. Моя професія – Електрична інженерія та комп’ютерні науки», - розповідає Антон.
У інтерв’ю п’ять років тому Антон прагнув навчатися та жити в Америці, втім нині його прагнення змінилося – тепер він будує свою кар’єру в Україні.
«Після того, як я прожив в США, у мене виникло бажання все-таки працювати в Україні і останнім часом я знаходжуся в Україні. На навчання в університеті це жодним чином не впливає – все проходить в онлайн-режимі. І десь два-три роки тому я вирішив, що моє місце в своїй країні. На це впливає багато факторів. По-перше, я прожив тут 17-років, тут все рідне. По-друге, коли маєш більш-менш стабільну роботу в Україні, то незважаючи на дещо меншу зарплату, ніж в Америці, ти можеш купити тут собі більше. Жити в США набагато дорожче і дуже велику частину заробленого з’їдають податки. Тому краще жити в своїй країні і мати меншу зарплату, ніж працювати в іншій країні», - пояснює Антон Ципко.
Нині Антон Ципко є організатором різних заходів з програмування, а також готує свій стартап, його деталі він поки тримає в таємниці. Втім найбільшим цьогорічним здобутком він вважає перемогу української команди , яку він готував, в Міжнародній олімпіаді з інформатики.
«Якщо говорити про знання української молоді, то вони є дуже високі і результат на олімпіаді, де були учасники з 90 країн, про це говорить. Такий результат наша команда показала вперше з 2005 року. У цих учнів є дуже глибокі знання з інформатики і те, що Україна є першою в Європі і шостою у світ,і – це показник якості цих знань. Наші учасники мають і чудові знання з математики, української мови та програмування. Кожен з них займався індивідуально , далі з тренерами. А коли команда відібралася на олімпіаду наприкінці червня, то ми почали групові навчання і з кінця червня та до самої поїздки в Індонезію вони займалися. Ми їм надали можливість на 4-5 днів відпочити і зустрітися з рідними в Україні, оскільки підготовка у них проходила у Польщі», - розповідає Антон Ципко.
Наразі у талановитого студента є лише одна мрія – щоб закінчилася війна. Саме цей фактор, переконаний Антон Ципко, є необхідним для того, щоб нормально жити та працювати.
«Найперше, про що я мрію – це закінчення війни. Я живу в Києві, і для того, щоб щось створювати, працювати, треба перемога України. З початку пандемії я почав тісно працювати з українською молоддю у сфері інформатики, ми організовували різноманітні заходи у сфері програмування, тут в Україні. Зараз це фактично неможливо. Щоразу під час олімпіади чи ще якогось заходу, може виникнути якась критична ситуація, а ми не можемо ставити під ризик життя людей. Тому всі ці заходи проходять здебільшого у Польщі – це найближче та найдешевше. Але все одно, це великі витрати, і тепер ми маємо вибір: або проводити заходи онлайн, або ж зменшувати кількість учасників і проводити олімпіади чи інші змагання в Польщі», пояснює Антон Ципко.
Попри активне життя, навчання в Америці та проживання в Києві, студент не забуває і про рідний Голованівськ, де пройшло його дитинство.
«Звісно, я прожив там 17 років. Зараз мені 22 і я постійно згадую про місце, де я провів своє дитинство. Час від часу я приїжджаю туди і зустрічаюся з вчителями та знайомими. На жаль, це буває досить рідко, оскільки постійне місце проживання в мене тепер – Київ», - зазначає Антон Ципко.
Приєднуйтеся до нас у соцмережах: Фейсбук: |Телеграм | Інстаграм
