Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя 20 березня 2024 року притягнула до відповідальності суддів Третього апеляційного адміністративного суду Людмилу Божко, Ольгу Лукманову та Юлію Дурасову. Про це повідомляє Судово-юридична газета, інформує медіапортал DOZOR.
Автором скарги на колегію суддів була суддя Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області у відставці Наталія Попова.
Як вказано в рішенні дисциплінарної палати, 15 квітня 2020 року Другий Сенат Конституційного Суду виніс ухвалу у справі № 2-р (II)/2020 щодо конституційних скарг суддів у відставці Надії Мельничук, Лілії Григор'євої та Марини Клименко. Даним рішенням КСУ визнав неконституційним скасування права на отримання суддями у відставці вихідної допомоги у розмірі 10 місячних зарплат, запроваджену у березні 2014 року.
Після зазначеного рішення КСУ, Наталія Попова склала та направила до Третього апеляційного адміністративного суду заяву про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року за своїм колишнім позовом у зв'язку з виключними обставинами.
Проте, 2 липня 2020 року колегія суддів Третього апеляційного адміністративного суду у складі Людмили Божко, Юлії Дурасової та Ольги Лукманової відмовилася задовольнити цю заяву судді у відставці.
Як випливає з рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року, суд дійшов висновку, що обставини, які стали підставою для звернення Наталії Попової із заявою про перегляд колишнього рішення суду, не належать до нововиявлених обставин. А рішення КСУ у справі № 2-р (II)/2020 від 15 квітня 2020 року не змінило правового регулювання спірних правовідносин і не доводить, що судом раніше були допущені помилки під час розгляду спору.
Але при цьому 4 вересня 2020 року вказана колегія суддів виправила описки у вступній, описовій, мотивувальній та резолютивній частинах власного рішення, вказавши, що заява Наталії Попової розглядалася судом все ж таки у зв'язку з виключними обставинами, а не нововиявленими.
На обґрунтування зазначеної ухвали суд вказав, що відповідно до вимог статті 253 Кодексу адміністративного судочинства суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Після цього Наталія Попова звернулася як з касаційною скаргою до КАС ВС, так і зі скаргою на дії суддів до Вищої ради правосуддя, оскільки дії та рішення колегії суддів були незрозумілими для неї.
20 грудня 2021 року КАС ВС скасував як постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року, так і ухвалу від 4 вересня 2020 року.
Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не допустив описку, а фактично переглянув судове рішення не за виключними обставинами, як просила позивач, а за нововиявленими. До того ж, ухвалою від 4 вересня 2020 року апеляційний суд допустив зміну змісту судового рішення, що не може вважатись опискою.
Друга дисциплінарна палата ВРП відкрила дисциплінарну справу щодо колегії суддів ще у жовтні 2020 року. Однак завершити розгляд справи минулому склади Вищої ради правосуддя не вдалося.
Відтак, дисциплінарну справу щодо суддів Третього апеляційного адміністративного суду розглянула вже Друга дисциплінарна палата ВРП у новому складі.
Дисциплінарна палата зазначила, що не було встановлено обставин, які б свідчили про умисність дій суддів Людмили Божко, Юлії Дурасової та Ольги Лукманової. Разом з тим, дисциплінарна палата вважає, що порушення були вчинені суддями внаслідок грубої недбалості.
«Прояви суддівського свавілля необхідно відрізняти від добросовісної суддівської помилки, тобто помилки без ознак умислу або грубої недбалості. Добросовісність вказує на те, що суддя діяв сумлінно – з належним ставленням до своїх обов’язків встановив фактичні обставини, які підлягають правовій оцінці, оцінив докази та тлумачив закон, але припустився помилки, яка не була настільки очевидною й однозначною», - зазначено в рішенні дисциплінарної палати.
Урахувавши вказані обставини, Друга Дисциплінарна палата дійшла висновку про наявність у діях суддів Третього апеляційного адміністративного суду складу дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
Відтак усі троє суддів Третього апеляційного адміністративного суду отримали дисциплінарне стягнення у виді попередження.
