У середу, 23 жовтня, у Кропивницькому на базі Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею відбувся круглий стіл на тему «Збереження та відновлення національної культурної спадщини. Регіональний аспект».
До заходу, який організувала громадська організація «Баба Єлька», долучилися онлайн та відвідали особисто близько 80 учасників і спікерів з різних громад, сіл і міст Кіровоградщини, Донеччини, Вінниччини, Київщини, Дніпровщини, Львівщини.
«Ми вперше зібралися такою потужною компанією, щоб відкрито, чесно і щиро обговорити важливе і наболіле - збереження народної культури й очищення її від шароварщини, формування національної ідентичності, звільнення історії від столітніх пропагандистських наративів, порятунок і відродження автентики, відродження нас з вами. Тут немає випадкових людей. Кожного з вас знаємо в обличчя і за ваші справи. Ви – творці, захисники і носії народної культури. Ви - наша сила і опора в боротьбі з меншовартістю, в пошуку істини, у відродженні СВОГО», – звернулася до гостей кураторка наукового напрямку ГО «Баба Єлька» й організаторка круглого столу Світлана Листюк.
«У час війни справа, якою ми з вами займаємось, набрала особливої стратегічної актуальності. Ми маємо розуміти, що і війна якоюсь мірою стала можлива через те, що багато років ми толерантно, звісивши вуха і руки, пливли за течією. Ми не надавали належної уваги дослідженню ідентичності. Багато років згадка про традицію не виходила за межі шароварів-вареників-фанерних печей і глечиків із тинками. Це все й досі продукують офіційні заклади культури, у тому числі й на Кіровоградщині. Натомість дослідження спорадичні, клуби – холодні, етнографічні музеї – відсутні. Очевидно, нам бракує методики вивчення традиції. І бракує методики її популяризації. Сьогодні ми будемо обговорювати проблему ідентичності Кропивниччини. «Баба Єлька» вже шостий рік шукає відповіді на запитання, хто ми є, які ми, що ми їмо, як ми танцюємо, як ми розмовляємо. У чому проявляється наша особливість? Ми бачимо великий інтерес до цієї теми в громадах і завдяки проєкту «Стань агентом «Баби Єльки» познайомились із тими, хто може підсилити цю роботу, допомогти, стати з нами заодно. Дякуємо вам за це, будемо тримати зв'язок», - звернулася до гостей голова ГО «Баба Єлька» Інна Тільнова.
Серед спікерів та гостей круглого столу - працівники і керівники управлінь культури, музеїв, клубів, зберігачі приватних колекцій, викладачі, вчителі, волонтери, громадські діячі, представники прокуратури з Кропивницького, Олександрівки, Злинки, Олександрії, Попельнастого, Бобринця, Петрового, Родниківки, Малої і Великої Виски, Голованівська та інших населених пунктів Кіровоградщини.
Так, представники Петрівської громади розповіли, як їхній маленький музей та Будинок культури перетворилися на потужний волонтерський центр. Поділилися досвідом того, як їм вдається збирати десятки тисяч гривень на потреби військових, проводити благодійні концерти й залучати до волонтерської діяльності усіх мешканців громади – від малого до старого.
Ганна Ощепкова з Донеччини представляла «Етнофундацію «Рід», яка була заснована в Краматорську і представляє потужну етнографічну колекцію старовинних речей – одягу, рушників, реманенту, прикрас, весільних вінків та ікон. Наразі колекцію евакуювали на Івано-Франківщину, де члени організації продовжують проводити виставки й формувати нові експозиції.
Онлайн до заходу долучилася її землячка з Донеччини Ірина Крюченко, директорка Хлібодарівського сільського будинку культури, яка займається збором фольклору та збереженням музичної спадщини регіону.
«Традиція українства довго зберігалася в нашому регіоні, однак не змогла встояти під натиском радянської та російської пропаганди. Працюймо над тим, аби змінити це становище і зберегти українську Донеччину», - зазначили спікерки.
Молода науковиця з Дніпра Валерія Лавренко, яка є менторкою проєкту Noosphere Archaeology, розповідала про етнографічні й археологічні експедиції на Дніпропетровщині.
До неї неодноразово зверталися військові, які окопувалися неподалік лінії розмежування і знаходили під товщею землі скарби наших предків. Одного разу навіть відкопали давнє поховання. Валерія зібрала команду відважних археологів – професіоналів і початківців, які не побоялися поїхати разом з нею на лінію фронту, щоб врятувати нашу культурну спадщину, яку фактично знищували росіяни, обстрілюючи ці позиції.
«Тож моя команда вже має досвід роботи на лінії розмежування», - запевняє науковиця і додає, що отримала від «Баби Єльки» збірник методичних рекомендацій з усно історичних досліджень, і тепер її студенти займаються не тільки археологією, а й етнографією. До участі в заході долучився і представник Польщі Володимир Дишлевук з культурного центру «Брама Гродська –Театр NN», що в Любліні. Експерт поділився методами пошуку глобальних сенсів в простих речах та розповів, як в Любліні створюють цікаві концепції та масштабні проєкти, не залучаючи, додаткового фінансування.
Зокрема, він розповів історію місцевого хлопчика Геньо, який помер під час німецької окупації Польщі. У фондах музею зберігається його світлина та листування, яке вели протягом кількох років члени його родини, розділені війною. На основі цих листів музейникам вдалося відтворити життєвий шлях дитини, який обірвався в часи існування гетто.
«Для того, аби нагадувати суспільству про ці події та про те, яке швидкоплинне життя, ми щороку пропонуємо дітям-одноліткам Геньо писати йому листи та відправляти туди, де колись проживав цей хлопчик. Зрозуміло, що листи потім повертаються назад. Це має глибокий символізм та повчальний меседж. Таким чином ми вчимо дітей цінувати життя», - зазначив Володимир Дишлевук.
Ініціатива «Стань агентом «Баби Єльки» реалізується громадською організацією «Баба Єлька» завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні».
