В обласному центрі останні п’ять років міський бюджет витрачається, зокрема, на вирішення однієї проблеми – покращення дорожнього покриття. Однак зовсім ніхто не турбується пішохідним простором, який наразі не в найкращому стані. Голова громадської організації «Urban.Krop» Дмитро Бабак висвітлив декілька проблем, вирішення яких змогло б зробити кращим наше місто та навіть заощадити кошти. Про це йдеться у блозі урбаніста, інформує медіапортал DOZOR.
За словами Дмитра Бабака, мери Житомира, Чернівців, Миколаєва на стратегічному рівні вже визначили пріоритет пішохідного велосипедного руху та громадського транспорту. Вони змінюють місто, відповідно до цих пріоритетів. На жаль, у нашому місті все зовсім не так.
Є декілька пунктів того, як визначити стан пішохідного простору. Так, спочатку урбаніст звернув увагу на озеленення нашого міста.
«У нашому місті поки не вміють ані доглядати за дорослими деревами, ані висаджувати молоді. По-перше, це так звана омолоджувальна обрізка, яку проводять неправильно, залишаючи лише стовбур. Через це дерева висихають та гниють. По-друге, висадити дерево – це лише мала частина роботи, набагато важче доглядати за ним та поливати. На щастя, у нас є організація «Озеленення Кропивницький», яка кожні вихідні рятує дерева від засихання, поки комунальники садять та поливають квіточки», - зазначає голова громадської організації.
Окремою темою також є висадка квітів, які радують містян лише один рік. Варто зазначити, що ані кількість висаджених рослин, ані вода, використана на їх полив, не обліковується.
«Для озеленення набагато краще використовувати багаторічні рослини. Вони потребують меншого догляду, дають необхідне біорізноманіття та допоможуть зекономити кошти міста. Набагато краще один раз найняти ландшафтного дизайнера, закупити та висадити зелень, ніж кожного року витрачати мільйони на квіточки та їх полив», - рекомендує урбаніст.
Наше місто не пристосовано для комфорту маломобільних груп населення. За словами Бабака, у кожному громадському просторі необхідні лавки зі спинками, на яких можна перепочити. Не менш важливим є і те, що біля кожної лавки має стояти урна.
«Поруч із лавкою має бути урна. Авжеж, можна вважати, що чисто там, де не смітять, але працююча формула звучить так: «Чисто там, де є урни і їх регулярно очищають». На жаль, у нашому місті навіть та невелика кількість урн, яка є в наявності, постійно забита сміттям. Також важливим елементом є вуличні туалети. У Кропивницькому їх аж два на майже двісті п’ятдесят тисяч населення. Щоб похід туди не був стресом, треба робити їх чистими, гарними та доступними для людей з інвалідністю», - наголосив голова громадської організації.
Не менш важливим є стан тротуару. Він має бути вище рівня землі, щоб вода стікала з нього на газон. Окрім цього, більш екологічно буде використовувати тротуарну плитку.
«Плитка важлива не через естетику, це більш екологічно через поглинання води, до того ж виникає менше калюж, а також вона довговічніша, особливо, коли через постійні пориви розривають асфальт по всьому місту. У такому разі плитку можна розібрати і так само після проведення робіт постелити назад. Максимально важливо робити громадський простір в один рівень без бордюрів та сходів. Простір має бути інклюзивним та доступним для усіх», - додав Бабак.
Варто зазначити, що освітлення на вулицях також є невід’ємною частиною для комфортного громадського простору.
«У першу чергу, це безпека у нічний час. Люди будуть уникати темні вулиці через страх зламати ноги чи бути пограбованим. Те ж саме і стосується дворів, які зараз, на жаль, освітлюються майже виключно силами громадських організацій. Важливо розуміти, що вуличне освітлення це не обов’язково бетонний стовп із лампою, рекламою та купою дротів. Ліхтар може бути прикрасою та навіть символом міста. Для цього необхідно прокладати дроти під землею, обирати відповідний дизайн та розмір стовпа, а також енергоефективні ліхтарі з правильним коефіцієнтом розсіювання світла . Окреме важливе питання, що і пішохідні переходи мають бути обов’язково підсвітленими», - зауважив урбаніст.
Так, голова громадської організації «Urban.Krop» Дмитро Бабак, керуючись 12 критеріями датського урбаніста Яна Гейла, оцінив громадський простір так: відрізок від вулиці Жадова до Попова набрав 5 балів із 12, від вулиці Попова до Пацаєва – 2 бали, від вулиці Пацаєва до Волкова – 5,5, а від вулиці Волкова до Дендропарку всього лише 3.
Більш детально про досвід міст України можна переглянути у відео. Також слідкувати за діяльністю громадської організації можна у Фейсбуці, Інстаграмі та Телеграмі.
