В обласному центрі на території дендропарку побільшало «аварійних» дерев, які від вітру падають на землю і становлять небезпеку. Про це повідомляє медіапортал DOZOR.
«Я щодня прогулююся у парку тими стежками, що по сторону «Європейського ринку». Тут є багато дерев, які засохли і похилилися, під час вітряної погоди деякі попадали. Дерева знаходяться прямо біля стежин і гілля або стовбур може на когось впасти у будь-який час», - говорить житель проспекту Євгена Тельнова (кол.Правди) Олександр Михайленко.
Громадський еконіспектор Надія Паливода пояснює, що погіршення стану дерев пов’язане із недостатнім живленням коріння водою.
«Територія, де знаходиться дендропарк, як і вулиці Пацаєва, Волкова, знаходяться на піднятті, тобто на високій відстані від поверхні річок. Водний горизонт (місце, де залягають підводні води та починається постійна вологість грунту – ред.) знаходиться дуже низько. У дендропарку є власна свердловина і відбувається активне відкачування води задля поливу тюльпанів. Через це водний горизонт пішов ще нижче, тобто дерева, які були посаджені, не мають достатнього живлення. Дощів дуже мало, і дерева просто засихають через нестачу вологи. Засихають часто і молоді дерева, дуже багато кленів, оскільки у них менші коріння і вони не досягають води. Вони масово почали всихати протягом останніх років. Фактично кожне дерево тут сухе, це процес незворотний. Відсутність кори – це вже наслідок цього процесу, вона лущиться і відвалюється, згодом там з’являються шкідники. Дерева, які були здоровими ще два роки тому, вже повсихали», - каже Паливода.
У свою чергу керівництво парку запевняє, що планується очищення території від сухих дерев, проте коли – поки не зазначає.
«Це природній процес. Поїдьте у будь-який ліс чи лісосмугу і ви побачите безліч сухих дерев і гілок, що падають з таких дерев на землю. Щодо парку, то зараз ми працюємо над проектом його реконструкції, що також передбачає очистку від сухих дерев та їх заміну на молоді саджанці», - зазначив у коментарі медіапорталу DOZOR генеральний директор корпорації «ХХІ століття» Віталій Рога.
