Очільниця кафедри екології кропивницького вишу нагадала про йодопрофілактику (ВІДЕО)

30.08.2022 14:59

Завідувачка кафедрою екології та охорони навколишнього середовища ЦНТУ Ольга Медведєва розповіла про йодопрофілактику та про те, що представляє найбільшу небезпеку при радіаційному зараженні. Інформацією науковиця поділилася на своїй сторінці у Фейсбук, інформує медіапортал DOZOR.

«Найбільшу небезпеку при радіаційному зараженні являє собою радіоактивний йод, тобто нестабільний ізотоп звичайного йоду. Радіоактивний йод дуже швидко розповсюджується на великі відстані, викликає радіаційне зараження грунту, рослинності, легко проникає в організм людини і тварин з повітрям, їжею і водою. Швидко всмоктується в кров.Найбільша кількість поглинається щитовидною залозою, тому що вона не відрізняє стабільний і радіоактивний йод. Найменша кількість радіойоду поглинається кістками і м’язами», - пояснює завідувачка кафедрою.

За словами Ольги Медведєвої, мета йодопрофілактики – наситити щитовидну залозу стабільним йодом, щоб вона не змогла прийняти радіоактивний йод.

"Найкращий препарат – стабільний йод у вигляді таблеток йодиду калію (як правило, це таблетки по 125 мг, але дозування підбирається залежно від віку). Не плутайте мг і мкг, це зовсім різні дозування. Йодид калію захищає лише щитоподібну залозу і не може захистити інші органи. Так само він не захищає від інших радіоактивних речовин. Цей препарат не можна використовувати про всяк випадок для профілактики заздалегідь. Тільки коли повідомлено про викид радіації і спрогнозовано розповсюдження радоактивної хмари на ту територію, де ви знаходитесь – тоді потрібно одноразово прийняти таблетку йодиду калію. Йодид калію заблокує роботу щитовидної залози на 1 добу", - пояснює науковиця.

Ольга Медведєва наголошує, що особам, старшим  40 років йодопрофілактика не проводиться. Детальніше – на відео.

   Приєднуйтеся до нас у соцмережах: Фейсбук: |Телеграм Інстаграм

Переглядiв: 1570

Disqus seems to be taking longer than usual. Reload?