В обласному центрі в етнолабораторії «Баба Єлька» презентували колекцію сорочок-вишиванок, яку збирали під час експедицій Кіровоградщиною. Захід приурочили до Дня вишиванки сьогодні, 19 травня. Про це повідомляє медіапортал DOZOR.
Так, на виставці представлені автентичні, унікальні сорочки. Певні з них – давні, інші – відносно сучасні. Але кожна річ, за словами учасниці проекту «Баба Єлька» Інни Тільнової, несе однаково важливу цінність для кожного українця.
«Усі речі, які є в нашій етнолабораторії, є найціннішими. Але є «зірки» , які кожен з нас любить по-особливому. Одна з «зірок», яка сьогодні стала центром нашої виставки, є сорочка, знайдена на смітнику. Це було у Кропивницькому в лютому - біля хлібозаводу. Як розповіли нам наші друзі з школи «Крок», їм цю сорочку принесла дівчина –волонтерка, яка плете маскувальні сітки. Ми спочатку думали, що сорочку принесли на сітки, але її принесли до нас в етнолабораторію. Вона випрана, вона ожила. І ми думаємо, що це такий знак, нібито Україну зараз намагалися знищити, так і сорочку. Але це не так просто. Наша культурна спадщина буде врятована нашими руками. Ця сорочка вишита приблизно у 1950-х роках», - розповідає Інна Тільнова.
Також перлиною колекції є весільна сорочка з села Димино Новоукраїнського району.
«Сорочка домоткана з конопляного полотна, вишивка хрестиком. Сорочка весільна, на думку дослідників, вона дуже по-багатому вишита і сьогодні є перлиною нашою колекції. Приблизно 20 років вона зберігалася у школі в селі. Нам дозволили її сфотографувати, коли викладачі побачили наші емоції, вони вирішили її нам подарувати», - ділиться Інна Тільнова.
«Родзинками» колекції є і частина чоловічої сорочки, датованої початком ХХ століття, і сучасна вишита сорочка, яку своїми руками вишила Олена Рибалкіна – та сама Баба Єлька, яка і дала початок проекту.
«Ще однією «зіркою» є частина чоловічої сорочки з села Розумівка Олександрівського району. Ми спеціально її не прали, щоб показати, як ми зберігаємо культурну спадщину. Ця річ може бути датована початком ХХ століття, але чоловік загинув на війні, бабуся її тримала в себе і вирішила передати її нам. Ще однією «зіркою» є сорочка баби Єльки – Олени Рибалкіної. Вона була вишити в останні роки її життя – 2008 рік. Це та баба Єлька, яка дала початок нашому проекту, вона була вишивальницею, травницею, знала сотні народних пісень. І ми вирішили, що її сорочка, навіть сучасна, має право бути в нашій експозиції», - розповідає Інна Тільнова.
Також майстриня Анна Баранова анонсувала початок нового проекту зі збереження культурної спадщини Кіровоградщини. За її словами, планується опрацювати усі вишиті сорочки і зробити книгу-альбом, присвячений сорочкам Кропивницького. Це потрібно для того, щоб люди в Україні і за її межами у будь-який момент могли взяти і відтворити сорочку з нашого міста.
