Наукова спільнота Кіровоградщини звернеться до міністерства екології щодо створення в регіоні національного природного парку «Чорноліський». Таке рішення прийняли науковці під час круглого столу у бібліотеці ім. Маланюка, інформує DOZOR.
Так, круглий стіл «Чорнолісся верхів'їв Інгульця: цінність, проблеми, перспективи» відбувався за ініціативи місцевого відділу Українського географічного товариства та педагогічного університету. Захід зібрав відомих археологів, істориків, географів, біологів та керівників лісових господарств Кіровоградщини.
Спільнота обговорила необхідність створення в нашому регіоні національного природного парку «Чорноліський» та вирішила підготувати клопотання до міністерства екології та природних ресурсів та спрямувати резолюцію зібрання Президенту України, головам ОДА та обласної ради.
Як повідомляв DOZOR, Кіровоградська область - єдина серед областей України, яка не має жодного природного заповідника високої категорії чи національного парку
Територія, яку науковці пропонують відвести під національний природний парк, включає не лише Чорний ліс. Туди мають увійти інші великі листяні лісові масиви півночі Кіровоградської області - Чута й Нерубай. Крім них - сосновий Бірківський ліс, невеличкі байрачні ліси, річкові долини верхів'їв Інгулу й Інгульця та інші унікальні географічні місцини. Зокрема, найбільший в Україні Бовтишський кратер діаметром 20 км, що знаходиться у товщі гірських порід цих країв. По цій місцевості проходив знаменитий Чорний шлях. У тамтешніх лісах переховувалися гайдамаки, гуртувалися козаки. На пропонованих для парку землях відбувалися події Української революції 1917 - 1921 років, ця територія входила до складу повстанської Холодноярської республіки.
Національний природний парк складається з кількох функціональних зон. Перша - заповідне ядро, куди не можна заходити туристам і навіть працівникам парку без особливих потреб. Ця територія призначена для розвитку рослин і тварин без втручання людини.
Другою є зона регульованої рекреації. Це ділянки, по яких проходять туристичні маршрути, де є інформаційні стенди. Там проходить активний відпочинок та оздоровлення людей, наприклад, як в Карпатах.
У третій зоні, зоні стаціонарної рекреації, можуть розташовуватись потрібні туристам готелі, кемпінги, парковки, заклади харчування. Тобто існують можливості для розвитку бізнесу та створення робочих місць.
Четверта зона - це місце, де можна вести певну господарську діяльність, розміщувати населені пункти, дороги, підприємства, автозаправки тощо. Там можна випасати худобу, вести індивідуальну лісозаготівлю. Мешканці, які живуть у цій частині національного парку, одержують певні пільги, зокрема податкові. Отож у національному парку буде добре всім.
Детальніше читайте у матеріалі медіапорталу DOZOR «Бренд Кіровоградщини: Що заважає створенню Чорноліського національного природного парку»
Дар'я Серватюк
